ПРОТИДІЯ ЗЛОЧИННОСТІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Актуальні питання протидії незаконним заволодінням транспортними засобами, учиненим організованими групами. Topical Issues of Countering theft of Vehicles Committed by Organized Groups Topical Issues of Countering theft of Vehicles Committed by Organized Groups
    (2021) Богатиков, О. В.; Bohatykov, O.
    Мета статті – встановити основні аспекти протидії незаконним заволодінням транспортними засобами, учиненим організованими групами. Доцільно застосовувати систему комплексних заходів протидії вчиненню таких кримінальних правопорушень шляхом оперативно тактичного прогнозування процесів, що відбуваються в кримінальному середовищі, на підставі систематичного збору інформації та її аналізу щодо сприяння усуненню обставин, що дають підґрунтя вчинення незаконних заволодінь транспортними засобами організованими групами, шляхом проведення оперативно-розшукових й інших заходів щодо попередження та протидії організованим групам із вчинення таких злочинів. Профілактичне інформуван-ня населення про джерела, обставини, що впливають на вчинення таких кримінальних правопорушень, про механізми злочинної поведінки зловмисників спонукатиме до участі громадян у попередженні таким злочинам. The purpose of the study – to establish the main (important) aspects of counteraction, illegal seizure of vehicles committed by organized groups. It is advisable to apply a system of comprehensive measures to combat such criminal offenses, through operational and tactical forecasting of processes occurring in the criminal environment, based on systematic collection of information and its analysis to help eliminate the circumstances justifying illegal seizure of vehicles by organized groups. conducting operative-search and other measures to prevent and counteract organized groups committing such crimes. Dissemination of a kind of propaganda among the population, criminological knowledge about the sources, circumstances that influence the commission of such criminal offenses about the mechanisms of criminal behavior, will encourage citizen participation in the prevention of such crimes.
  • Item
    Спосіб учинення незаконного виготовлення, переробки чи ремонту вогнепальної зброї або фальсифікації, незаконного видалення чи зміни її маркування або незаконного виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. Method Commission of Illegal Manufacture, Processing or Repair of Firearms or Fraud Unlawful Removal or Changes its Labeling or Illicit Manufacture of Ammunition, Explosives or Explosive Devices
    (2021) Перетятко, С. А.; Peretiatko, S.
    Метою наукової статті є з’ясування способів учинення незаконного виготовлення, переробки чи ремонту вогнепальної зброї або фальсифікації, незаконного видалення чи зміни її маркування або незаконного виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. . Більшість способів вчинення злочинів, передбачених ст. 263-1 Кримінального кодексу України, є повноструктурними, тобто мають етапи: а) підготовки: вибір приміщень; підготовка необхідних матеріалів, пристосувань, інструментів; використання загальнодоступної інформації у відкритих джерелах щодо виготовлення, внесення конструктивних змін у предмети озброєння; придбання інструментів, металообробних пристосувань; відвідування об’єктів, пов’язаних з їх виробництвом, зберіганням і використанням; цілеспрямоване обстеження зон військових конфліктів; б) вчинення та в) приховування: неявка за викликом; давання неправдивих показань; відмова від давання показань; висунення неправдивого алібі; знищення слідів і знарядь злочинного посягання; здійснення впливу на свідків. Окрім усталених, типових способів учинення злочинів, передбачених ст. 263-1 Кримінального кодексу України, виявлено тенденції до вдосконалення, осучаснення способів незаконного виготовлення, переробки чи ремонту предметів озброєння: високотехнологічна переробка, виготовлення з використанням сучасних технічних засобів; використання довідкової інформації, купівля окремих конструктивних механізмів, деталей до предметів озброєння через інтернет-сайти; застосування засобів маскування. Дії, які охоплюються ознаками злочину, передбаченого ст. 263-1 Кримінального кодексу України, часто є окремою ланкою в ланцюгу детально спланованої злочинної діяльності, пов’язаної з незаконним обігом зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. The purpose of the scientific article is to find out ways to commit the illegal manufacture, processing or repair of firearms or falsification, illegal removal or alteration of their markings, or illegal manufacture of ammunition, explosives or explosive devices. Most ways of committing crimes under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine, are fully structured, i.e. have stages: a) preparation: the choice of premises; preparation of necessary materials, devices, tools; use of publicly available information in open sources on manufacturing, making constructive changes in weapons; purchase of tools, metalworking devices; visits to facilities related to their production, storage and use; purposeful survey of military conflict zones; b) committing and c) concealment: non-appearance on call; giving false testimony; refusal to testify; putting forward a false alibi; destruction of traces and tools of crime; influencing witnesses. In addition to the established, typical ways of committing crimes under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine, identified trends to improve, modernize methods of illegal manufacture, processing or repair of weapons: high-tech processing, manufacturing using modern technical means; use of reference information, purchase of separate constructive mechanisms, details to armaments through the Internet sites; application of masking agents. Actions covered by the signs of a crime under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine, is often a separate link in the chain of detailed planned criminal activities related to the illicit trafficking of weapons, ammunition, explosives or explosive devices.
  • Item
    Суб’єктивна сторона складу кримінального правопорушення незаконного збагачення. Subjective Side of the Criminal Offense of Illicit Enrichment
    (2021) Безгинський, Б. Г.; Bezhynskyi, B.
    Метою статті є комплексне дослідження суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення незаконного збагачення шляхом аналізу змісту окремих її ознак, а також розроблення нових правових механізмів удосконалення ст. 3685 Кримінального кодексу України. незаконне збагачення може бути здійснено лише з прямим умислом. Запропоновано інтелектуальний момент прямого умислу незаконного збагачення визначати як психічне ставлення особи до власних діянь і наслідків, у випадку вчинення нею зазначеного кримінального правопорушення, що охоплює усвідомлення трьох блоків ознак: а) ознак змісту діяння (винний, усвідомлюючи суспільну небезпечність власних дій, набуває активи); б) особливостей соціального статусу (усвідомлення суб’єктом свого правового статусу, важливості посади, яку особа обіймає в органах державної влади або органах місцевого самоврядування, і функцій, які вона виконує); в) інших ознак суспільно небезпечного діяння, що залежать від часу, способу, місця, обста-новки, які повинен усвідомлювати винний. Своєю чергою вольовий момент розглянутого кримінального правопорушення передбачає бажання вчинити відповідне суспільно небезпечне діяння, а саме бажання набути активи. Мотив – корисливий (спосіб якого полягає в незаконному,протиправному, забороненому законом заволодінні матеріальними благами (набуття активів) для власноїпотреби збагачення); мета – набуття активів, щодо яких особа зможе безпосередньо чи опосередковано вчиняти будь-які на її розсуд дії; емоційний стан – стан сильного душевного хвилювання (фізіологічний афект),однак на кваліфікацію незаконного збагачення не впливає. Запропоновано ч. 1 ст. 3685цього Кодексу доповнити перед словами «набуття особою… активів….» словом «умисне». The purpose of the article is to research the mental element of illegal enrichment through analyzing the characteristics and development a new legal framework to improve the article 3685 of the Criminal Code of Ukraine. Illegal enrichment can be with direct intent. It is proposed an intellectual intent the direct intent like a mental attitude of the person to the action that has three blocks of features: a) signs of action (the guilty party recognizes the risk of action the purchase of assets); b) social status (the subject to understand his legal status in public authorities or local governments) c) other characteristics the crime that vary with place, environment and time. At the same time, extroverted moment is desire to respond to socially dangerous actions, namely the desire to activate. The motive is mercenary (the method of which is illegal prohibited by law possession of material goods (acquisition of assets) for their own); the purpose is to acquire assets as a result the person might be to take any action at his discretion; emotional state – a state of strong emotional excitement (physiological affect) does not affect how discrimination of illegal enrichment. It is proposed to the article 3685of the Criminal Code of Ukraine add before words « acquisition ofassets…by a person » the word «deliberate».
  • Item
    Затримання уповноваженою службовою особою в житлі чи іншому володінні особи: актуальні проблеми теорії та практики. Detention by an Authorized Official in a Person’s Home or other Property: Current Issues of Theory and Practice
    (2021) Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.; Дуда, А. В.; Duda, A.; Арешонков, В. В.; Areshonkov, V.
    Метою статті є аналіз проблемних питань кримінального процесуального порядку затримання в житлі чи іншому володінні особи та формування на цій підставі науково обґрунтованих рекомендацій з удоскона-лення чинного законодавства та практики його застосування. Висновки. За результатами дослідження сформульовано комплекс пропозицій, спрямованих на вдосконалення положень Кримінального процесуального кодексу України, що регламентують порядок затримання в житлі або іншому володінні особи, і практики їх застосування, зокрема: 1) для проникнення до житла чи іншого володіння особи у зв’язку з необхідністю затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, необхідні підстави як для проникнення, так і затримання, оскільки фактично це різні процесуальні дії; 2) у випадку затримання уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, суду фізичне затримання чи затримання за наказом можуть здійснювати всі працівники поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», а також працівники інших правоохоронних органів, однак процесуально оформляти ці дії шляхом складання протоколу затримання має право лише слідчий, прокурор (з огляду на зазначене положення цього Кодексу, потребують уточнення шляхом чіткого розмежування затримання, яке охоплює весь комплекс заходів від фізичного затримання до складання відповідного протоколу та фізичного затримання); 3) у ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України доцільно передбачити положення про те, що фізичне затримання чи затримання за наказом можуть здійснювати працівники правоохоронних органів за наявності правових підстав, зазначених у ч. 1 ст. 208 Кодексу, а процесуально оформлювати ці дії можуть лише уповноважені службові особи – слідчий, прокурор; 4) на законодавчому рівні необхідно передбачити можливість затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення до внесення даних до Єдиного реєстру досудових розсліду-вань; 5) слід розширити невідкладні випадки, передбачені ч. 3 ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України, шляхом надання права слідчому, дізнавачу, прокурору до постановлення ухвали слідчого судді ввійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, пов’язаних із затриманням підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. The purpose of the article is to analyze problematic issues of the criminal procedure for detention in housing or other property of a person and the formation on this basis of scientifically sound recommendations for improving existing legislation and practice of its application. Conclusions. Based on the results of the study, a set of proposals aimed at improving the provisions of the CPC of Ukraine regulating the procedure for detention in housing or other property and the practice of their use, in particular: 1) necessary grounds for both intrusion and detention in a person’s home or other property, as in fact these are different procedural actions; 2) in case of detention by an authorized official without the decision of the investigating judge, court, physical detention or detention by order may be carried out by all police officers in accordance with the Law of Ukraine «On National Police», as well as other law enforcement officers. drawing up a detention report, only the investigator, prosecutor has the right (given the above provisions of the CPC of Ukraine need clarification by a clear delineation of detention, which includes the full range of measures from physical detention to drawing up a protocol and physical detention); 3) Art. 208 of the CPC of Ukraine should provide for the provision that physical detention or detention by order may be carried out by law enforcement officers, in the presence of legal grounds specified in Part 1 of Art. 208 of the CPC of Ukraine, and procedurally formalize these actions can only authorized officials - investigator, prosecutor; 4) at the legislative level, it is advisable to provide for the possibility of detention on suspicion of committing a criminal offense before entering data intothe Unified Registry of Investigations; 5) it is necessary to expand the emergencies provided for in Part.3 of Art. 233 of the CPC of Ukraine, by granting the right to the investigator, investigator, prosecutor to decide on the decision of the investigating judge to enter the home or other property of a person in urgent cases involving detention of a suspect, accused in order to get him to participate in the consideration of the request for the application of a measure of restraint in the form of detention.