12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 40
  • Item
    Законодавча діяльність в умовах динамічного розвитку інформаційних технологій. The legislative activity in the conditions of dynamic development of information technologies.
    (2021-09) Сергєєв, Кирило Олександрович; Serhieiev, Kyrylo
    У дисертації досліджено проблематику ефективності законодавчої діяльності під впливом факторів соціальних трансформацій, що виникли внаслідок динамічного розвитку інформаційних технологій. Обґрунтовано, що сучасний законодавець повинен ураховувати новітні інструменти соціального діалогу, оскільки змінилися значення актуальності норми в категоріях часу та простору, ускладнилася структура соціальної організації, а програмний код може виключати потребу в державному примусі, створюючи єдиноможливий алгоритм правовідносин. Розглянуто новітні фактори, що позначаються на ефективності законодавчої діяльності, запропоновано практичні шляхи її вдосконалення. Thesis for a Candidate Scientific Degree in Law, speciality 12.00.01 – Theory and History of State and Law; the History of Political and Legal Thought. – M. P. Dragomanov National Pedagogical University; National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. In the dissertation the efficiency of legislative activity under the influence of the factors of social transformations which have arisen owing to dynamic development of information technologies is investigated. The modern state governs a different type of society than in previous eras. Focused on creating a quality law, it needs to change the doctrinal standards of legislative activity in order to adapt them to the latest conditions of objective reality in which the law exists and is implemented. The high dynamics of information technology development contributes to the formation of a revolutionary new structure of social organization, which has changed the usual order of relations. The modern legislator is forced to take into account the newest tools of social dialogue, where the law has ceased to be the only event of a legal nature, forcing people in different locations of the state to adhere to the same rule of conduct. This is a reality where the social group is able to independently coordinate the form of communication in order to obtain the desired result in real time and in the global space. Where legal relationships can change more quickly than the procedure for adopting an act, and a program code can eliminate the need for state coercion, creating the only possible algorithm for legal relationships, which the subjects are simply incapable to violate. In such circumstances, the creation of a quality law is impossible without a detailed study of the transformation of these social phenomena as factors influencing the implementation of legislative activity. In the dissertation, the state is considered as one of the most complex social systems, which, with the help of centralized management, is aimed at coordinating members of society with each other to ensure their life activity. And the system of legislation is investigated from the projection of its ability to create a structure of public organization in a certain territory – a network of communications of individuals and different forms of their associations, which in a complex sequence of causal relationships ensures the ability of each individual to self-fulfill their own potential. From these fundamental projections, the factors of social organization of post-industrial society, their influence on legislative activity are considered. A special role in such instruments was played by the emergence of a global forum factor – the ability to conduct collective dialogue in real time and global space – a communication tool that allows the social group to independently implement the latest rules of behavior outside the will of the state and which has no analogues in previous epochs of human existence. Another factor was the excessive dynamics of changes over time. A factor that is extremely important for legislative activity, the essence of which is to formulate rules in the future and their long-term application. The factor of the systems complication caused the quality of the legislation to decline. Anything that seems obvious from now on is warranted by erroneous assumptions, while ascertaining the true causes of the problem, which requires legislative regulation, is possible only through a qualitative study of the communications system of the regulated sphere of relations. Legislative work is aimed at forming a system of sequence links of a social group’s communication, which results in the achievement of results in the form of changes in the social, political, state, and social order. In the conditions of dynamic development of information technologies, new requirements have been posed before the parliaments – to reduce the time for adoption of the law, increase the competence of the legislator, and technologization of the legislative process. The study highlights the latest factors that affect the effectiveness of legislative activities and suggests practical ways to improve it, in the direction of creating a quality law in modern conditions.
  • Item
    Конституційно-правові засади створення і діяльності органів державної влади та управління радянської України в 1920–1930-х роках. Constitutional and legal bases of creation and activity of bodies of state power and administration of Soviet Ukraine in 1920-1930s.
    (2021-09) Дудченко, Оксана Сергіївна; Dudchenko, Oksana
    У дисертації здійснено комплексне дослідження конституційно-правових засад створення і діяльності органів державної влади та управління радянської України в 1920–1930-х роках. На підставі аналізу сучасних методологічних підходів, архівних матеріалів розкрито особливості формування органів державної влади та управління відповідно до Конституції УСРР 1919 року, Конституції УСРР 1919 року в редакції 1925 року та Конституції УСРР 1929 року, зокрема Всеукраїнського з’їзду рад, Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, Ради народних комісарів УСРР, а також народних комісаріатів, Уповноважених народних комісаріатів РСФРР в радянській Україні та місцевих органів радянської влади. Охарактеризовано законотворчу діяльність вищих органів державної влади та управління радянської України в 1920–1930-х роках, а також її етапи та стадії; досліджено структуру, форми та методи їх функціонування. The thesis for Doctor of Legal Sciences on a Specialty 12.00.01 – Theory and History of State and Law; History of Political and Legal Doctrines. – National Academy of Internal Affairs of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, 2021. In the dissertation the complex research of constitutional and legal bases of creation and functioning of bodies of the government and management of the Soviet Ukraine in 1920-1930th is carried out. Based on the analysis of modern methodological approaches, archival materials revealed the peculiarities of the formation of public authorities and administration in accordance with the Constitution of the USSR in 1919, the Constitution of the USSR in 1919 as amended in 1925 and the Constitution of the USSR in 1929, including the All-Ukrainian Congress, All-Ukrainian Central Executive Committee. Councils of People’s Commissars of the USSR, as well as People’s Commissariats, Plenipotentiaries of the People’s Commissariats of the RSFSR in Soviet Ukraine and local Soviet authorities. The legislative activity of the highest bodies of state power and administration of Soviet Ukraine in the 1920s and 1930s, as well as its steps and stages are described; the structure, forms and methods of their functioning are investigated.
  • Item
    Інститут інтерпретації (тлумачення) в європейському контрактному праві: теоретико-цивілістичні засади. Interpretation in the European Contract Law: theoretical and civilistic framework.
    (2021-08) Гайдулін, Олександр Олександрович; Gaydulin, O. O.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальностями: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень та 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право». – Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021 р. Робота присвячена комплексному дослідженню теоретикоцивілістичних засад нової загальної теорії правової інтерпретації, які виводяться на основі герменевтичного аналізу процесу інтерпретації в європейському контрактному праві. Звуження об’єкта теоретико-правових узагальнень саме до інституту договірного права зумовлене низкою причин, серед яких основними є наступні: 1. Договірна інтерпретація викликає особливий пізнавальний інтерес саме тому, що, на відміну від інших інститутів тлумачення, цей процес охоплює обидва основні об’єкти інтерпретації. Це інститут не лише тлумачення умов договорів та змісту правочинів, а й інтерпретації норм договірного права, тобто цілісної, системної інтерпретації факту і права. 2. У договірному праві реалізується повний цикл усіх трьох стадій інтерпретації: з’ясування, роз’яснення та креативного трактування. Тому в контрактному праві європейських країн формується договірне інтерпретаційне право як процесуальний інститут, який демонструє широку практику європейських судів з перетворення умов контракту. Це актуалізує необхідність розробки низки теоретичних конструкцій, які мають знайти своє втілення на законодавчому рівні. Висунуто та обґрунтовано в дусі постмодернізму ідею «децентралізації» системи правових наук, яка допускає розташування на її найвищому рівні множини різноверсійних загальних теорій права. Для забезпечення стійкості такої плюралістичної системи та попередження можливого релятивізму результатів науково-теоретичного пізнання пропонується доповнити субординаційні («вертикальні») міждисциплінарні структурні відносини множиною координаційних («горизонтальних») та реординаційних («зворотних») зв’язків. Проявом реординаційних відносин між правовими теоріями кваліфіковано субсидіарне доповнення галузевими субтеоріями загальних теорій права, коли за відсутності метатеоретичного обґрунтування певних новоутворених правових явищ та процесів їх пояснення здійснюється в рамках галузевої теорії для заповнення відповідної прогалини на загальнотеоретичному рівні. Презюмується, що саме таку роль здатна виконати цивілістична теорія тлумачення, яка утворює ідейні засади загальноправової теорії інтерпретації, що формується в умовах правової європеїзації та глобалізації. Обґрунтовано розуміння процесу розвитку римсько-правового інституту інтерпретації (ius interpretātio) як поступової трансформації його історичних форм, таких як: (1) релігійно-обрядова інтерпретація права жерцями-понтифіками (interprettio pontificium); (2) науково-правова інтерпретація юриспрудентами (interprettio prudentium); (3) добросовісне тлумачення (interprettio ex bona fide), яке здійснювалося переважно суддями із застереженнями преторів. За об’єктивними критеріями було реконструйовано римсько-правовий субінститут інтерпретації контрактів (interpretatione contractuum).Дістала подальшого розвитку історична реконструкція римсько-правового інституту судочинства по добрій совісті (iudicia bonae fidei) як найбільш значущого для становлення ius interpretātio через акцентування на дослідженні таких ключових юридичних конструкцій, як: (a) судження добропорядного мужа (pro boni viri arbitrio); (b) добросовісної відсутності (bona fide absunt); (c) морально-правової нездатності осіб: заборони бути свідком (intestabilitas), святотатства (sacer), безчестя (infamia); (d) відповідальності судді, що зловживав своїми повноваженнями. Запропоновано розглядати договірну інтерпретацію як інститут європейського контрактного права, який повною мірою має сформуватися через синтез цивілістичного вчення європейської герменевтики права та реальної юридичної практики договірної інтерпретації. На цій основі сформульовано робочу дефініцію цього перспективного інституту, яка по суті є стислим виразом загальної теоретичної конструкції договірної інтерпретації, на основі якої визначено низку похідних юридичних конструкцій. Вперше у вітчизняному теоретико-правовому дискурсі поняття інтерпретації визначено епістемологічною категорією культури, за допомогою якої розкривається значеннєвий зміст метатеоретичної конструкції інтерпретації (соціокультурної парадигми), що передбачає такі структурні елементи: (1) з’ясування певних смислів («для себе»); (2) тлумачення або роз’яснення цих смислів («для інших»); (3) консолідоване трактування або конверсію різних смислів (версій) («для себе та інших») з метою створення нових смислів, когерентних інтерпретаційній ситуації. Побудовано терміносистему інститутів інтерпретації ius interpretātio та law of interpretation логіко-лінгвістичним методом; зокрема запропоновано внести до системи термінів і понять договірної інтерпретації такі категорії психолінгвістики, як інтерпретаційні відносини (interpretation relations), інтерпретаційна ситуація (interpretation situation), суб’єктивний контекст (subjective context), міжпропозиційне відношення (interpropositional relation), інтерпретаційні пропозиції (interpretation propositions), інтерпретаційна система (interpretational system), конфлікт інтерпретацій (conflict of interpretations), мовна/інтерпретаційна конвенція (convention of language / of interpretation). Для визначення структурного змісту загальної теоретико-правової конструкції тлумачення виокремлено такі складові інституту інтерпретації в договірному праві: (a) ідейно-концептуальні засади інституту, що позначаються поняттям «інтерпретаційна система»; (b) предмет правового регулювання як інтерпретаційні відносини між сторонами договірних зобов’язань, спрямовані на долання конфлікту інтерпретацій; (c) методи правового регулювання, серед яких провідним є дискреційний; (d) система загальних принципів та норм-правил інтерпретації права; (e) сукупність засобів (інструментів) правової інтерпретації. Доведено, що ланкою, яка забезпечує органічну зв’язаність предмета і методу правового регулювання договірної інтерпретації, виступає певна інтерпретаційна система (interpretational system), яка базується на одній з трьох «стратегій інтерпретації»: об’єктивізмі (objectivism), суб’єктивізмі (subjectivism), холізмі (holism), і містить конкретні підходи та методи інтерпретації. З’ясовано, що вибір відповідної стратегії та системи інтерпретації складає зміст розв’язання вхідного «метаінтерпретативного» питання (initial meta-interpretive question). Виокремлено правовий інструментарій інтерпретації, зокрема обґрунтовано, що так звані акти інтерпретаційного законодавства (interpretation acts), ухвалені в більшості країн загального права, містять головним чином не систему інтерпретаційних норм, а засоби (інструменти) тлумачення, подібно до того, як цю функцію виконують численні відправні норми в Цивільному кодексі України; Виявлено та класифіковано за основними стратегіями тлумачення низку нормативних конструкцій інтерпретації, закріплених у кодифікованих актах європейських країн: (a) об’єктивістські: текстуального, історичного, системного тлумачення; (b) суб’єктивістські: телеологічна та інтенційна; (c) холістичні: контекстуальної, плюралістичної, конструктивної інтерпретації, які є похідними від конструкції добросовісного тлумачення (of good faith interpretation). Концептуально виокремлено юридичну конструкцію креативного трактування, яка має два головних напрями свого об’єктивного прояву: (a) інтерпретації законодавчих актів у трьох основних формах: infra legem – істотно нове роз’яснення змісту норми без змін у тексті нормативноправового акта; praeter legem – конструювання об’єктивно нових норм права для заповнення прогалин у чинному законодавстві; contra legem – створення судами та арбітражами нових норм замість тих, зловживання якими набуло масового та систематичного характеру; (b) інтерпретації договорів у трьох формах їх конвалідації: реінтерпретації (re-interpretation) недійсного договору та визнання його дійсним через перетлумачення певних фактів; денатурації (denaturation) недійсного чи спірного договору через перетворення чи скасування окремих недійсних його умов; реконструкції (reconstruction) договору, яка здійснюється як новація змісту спірного договору через доповнення його новими умовами і може набувати форми мирової угоди. Нормативна теоретична модель договірного інтерпретаційного права доповнена праксеологічною моделлю, згідно з якою формування нового інституту інтерпретації визначається як тривалий процес зміни парадигми правового мислення в дусі постмодернізму, а «авангардним» напрямом такої ментальної та нормотвірної трансформації тлумачення визначається практика правової інтерпретації в міжнародному комерційному арбітражі. Удосконалено систематизацію сучасних доктринальних джерел інтерпретаційного права, які поділені на дві великі контроверсійні групи: (1) джерела, які створені на пострадянському просторі та належать головним чином до теорії держави і права; (2) праці західних науковців герменевтико-правового змісту. Це дало можливість визначити спільні для обох груп доктринальних джерел найбільш гострі проблеми правової інтерпретації, що мають не світоглядну, а об’єктивно-функціональну зумовленість: (a) дилема текстуальної та контекстуальної інтерпретації; (b) проблеми добросовісного тлумачення (c) питання дискреції (розсуду) в процесі правової інтерпретації тощо, а також сформувати шляхи їх вирішення; Здійснено загальну класифікацію принципів права, яка репрезентується як ієрархія: (1) універсальних морально-пізнавальних імперативів; (2) загальних правових принципів; (3) цивілістичних принципів; (4) принципів договірного права; (5) спеціальних принципів інтерпретації, серед яких у європейському контрактному праві провідним виявлено принцип добросовісної інтерпретації (principle of good faith interpretation). Змістовно вдосконалено концепцію правової ситуації (legal situation), яка є досить поширеною в європейському правовому дискурсі. Зокрема специфіковано інтерпретаційну ситуацію (interpretation situation), до складу якої належать: (1) інтерпретаційні відносини, які обов’язково мають індивідуалізований характер; (2) правовий конфлікт інтерпретацій або колізія з приводу вибору інтерпретаційної системи; (3) контекст договірної інтерпретації, який включає: (a) фактичний та (b) соціокультурний контекст. Узагальнена найбільш актуальна герменевтична проблематика європейського права у сфері правореалізації, що знайшло відображення в західній доктрині контрактного права як: (a) інтерпретація переддоговірних актів для з’ясування дійсності акцепту оферти; (b) тлумачення норм права, що регулюють форму контрактів; (c) різні підходи до тлумачення змісту контрактів; (d) визначення недійсності контрактів у процесі їх інтерпретації; (e) підходи до тлумачення актів виконання договірних зобов’язань. З’ясовано сутність та зміст вчення нового jus commune europe, та обґрунтовано, що воно базується на концепції єдиного правового простору для різних суверенних правових систем, що зберігатиме свою самобутність у межах кроскультурного діалогу; зокрема наголошено на тому, що центральною ідеєю цього вчення необхідно визнати презумпцію приватноправової європеїзації через гармонізацію інтерпретаційних процедур. Задля впровадження у вітчизняну герменевтику західноєвропейського вчення інтерпретивізму запропоновано імплементацію таких його теоретичних конструкцій: (a) необхідність «серединної» позиції щодо юридичного позитивізму та юснатуралізму; (b) зміна цілепокладання інтерпретації правових актів з установлення «букви» на з’ясування «духу» права; (с) переорієнтація головного суб’єктного критерію інтерпретації зі здорового глузду абстрактної пересічної людини на розсуд (дискрецію) суддів та арбітрів як основних суб’єктів правореалізації; Висунуто положення про відмову від акультурації як механічного змішування різних правових культур (culture mixing). Визнано, що така зміна в трактуванні культурної взаємодії є ключовою для подолання низької ефективності офіційних підходів до європеїзації приватного права, які здійснюються за законодавчими лекалами уніфікації публічного права, в дусі лише однієї традиції права – романо-германської; Здійснено обґрунтування позиції щодо визнання головним джерелом інтерпретації не казуальних норм-правил тлумачення, а саме загальних принципів інтерпретації, які не стають на заваді творчому ситуативному підходу до з’ясування змісту правових актів. Зокрема наголошено, що, незважаючи на те, що принципи тлумачення досить часто згадуються в нормативно-правових актах, все ж головним джерелом, де розкривається зміст цих найбільш узагальнених інтерпретаційних приписів, є доктрина права; Побудована праксеологічна модель зближення договірного права європейських країн та України, що передусім передбачає заміну офіційної юридичної конструкції пріоритетності буквального тлумачення змісту правочину, закріпленої ст. 213 ЦКУ, на конструкцію верховенства добросовісної інтерпретації, яка є загальновизнаною в європейському контрактному праві; Обґрунтовано перспективи більш повної інкорпорації на законодавчому рівні таких нормативних конструкцій в їх загальноєвропейському розумінні як: (1) денатурація; (2) реінтерпретація; (3) новація (4) адаптація; (5) конвалідація, що разом з мировою угодою об’єднуються узагальнюючою юридичною конструкцією конверсії або перетворення (англ. conversion). Запропоновані новації в рамках рекодифікації Цивільного кодексу України з огляду на необхідність переорієнтації пріоритетів договірної інтерпретації на юридичну конструкцію добросовісного тлумачення. За підсумками роботи поставлена мета дослідження досягнута: розроблені теоретичні засади інтерпретації в європейському контрактному праві, які репрезентуються як один із можливих концептів виникнення, формування, функціонування та модернізації договірної інтерпретації. Є всі підстави очікувати, що це може стати методологічною базою для подальшої гармонізації процедур правового тлумачення в цивільному праві європейських країн та України. Завдання дослідження, що визначають послідовність реалізації цілепокладання наукового пошуку, виконано в повному обсязі відповідно до логіки викладу змісту розділів, підрозділів та проміжних висновків роботи. Доведено основну гіпотезу дослідження, яка була сформульована як робоча дефініція інституту інтерпретації (тлумачення) в договірному праві (Law of Interpretation in Contract Law or Contract Law of Interpretation) та докладно описано систему цього прогностичного інституту за основними складовими, які зазначені в цій дефініції. Реалізація задуму дослідження більш повно розгортається в багатьох положеннях, що мають різний ступінь наукової новизни. На базі цих наукових результатів виокремлюються чотири групи висновків щодо: 1) методології правової науки і зокрема цивілістики; 2) загальної теорії права; 3) цивілістичної теорії інтерпретації в договірному праві; 4) науково-прикладних аспектів дисертації. Таким чином, до головних теоретико-цивілістичних засад інституту інтерпретації в європейському контрактному праві віднесено юридичні (теоретичні та доктринальні) конструкції договірного тлумачення, закріплені в доктрині та законодавстві європейських країн та ЄС. В процесі імплементації нової парадигми інтерпретації це потребує коригування нормативних конструкцій, закріплених у чинному законодавстві України, до яких віднесено, крім ст. 213, 637 та 1256 ЦКУ, де реалізовано модель пріоритетності буквального тлумачення змісту правочину, також конструкцію недійсності правочину (головним чином ст. 215, 216, 217), а також добросовісності як загального принципу тлумачення (переважно п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 8, ч. 1 та 5 ст. 12, ч. 1 та 4 ст. 13, ч. 2 ст. 232 ЦКУ). A thesis for the degree of Doctor of Science of Law in specialties: 12.00.01 – the theory and history of state and law; the history of political and legal studies and 12.00.03 – Civil Law and Civil Process; Family Law; International Private Law (081 – Law). – The Academician F. H. Burchak Scientific-Research Institute of Private Law and Entrepreneurship of the National Academy of Law Sciences of Ukraine. – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. The dissertation presents theoretical and methodological frameworks to be considered as a basis of a new civil law interpretation theory elaboration. Such theory is anticipated to become the basic system of ideas of private law convergence, in particular the Europeanization of contract law, through the coordination of the national legal interpretation institutes. The narrowness of the object for the contract law is due to a number of objective reasons, the main of which are the following:- (1) The interpretation of contracts is of special cognitive interest precisely, because this process covers both main objects of interpretation, unlike other subinstitutions of interpretation. The contractual interpretation is an institution not only for interpreting the terms of contracts and the content of transactions, but also for interpreting the legal norms of contract law. It is a unique institution of a holistic, systematic interpretation of fact and law. This circumstance necessitates a revision of the normative construction of contractual interpretation as the means of legislative technique to expand its content. (2) Contract law implements the full cycle of all three stages of interpretation: understanding, explaining and creative treatment. Therefore, there is a contractual interpretation law in the contract law of European countries as a procedural institution, which demonstrates the extensive practice of European courts in order to transform the terms of the contract. It highlights the requirement to develop a number of theoretical constructions that should be embodied at the legislative level. The idea of "decentralization" for the system of legal sciences has been put forward and substantiated in the spirit of postmodernism. This concept allows the location of many different general theories of law at its highest level. In order to ensure the stability of such a pluralistic system and to prevent the possible relativism of the results of scientific and theoretical knowledge, it is proposed to supplement subordinate ("vertical") interdisciplinary structural relations with a set of coordination ("horizontal") and reordination ("reverse") connections. The manifestation of reordination’s relations between legal theories qualifies the subsidiary addition of branch subtheories of general theories of law, when it is carried out in the absence of metatheoretical substantiation of certain newly formed legal phenomena and processes of their explanation within the branch theory in order to fill the gap at the general theoretical level. It is presumed that such a role can be performed by the civilistic theory of interpretation, which forms the ideological foundations of the common law theory of interpretation, which arises in the conditions of legal Europeanization and globalization. It was substantiated the understanding of the process of development for the Roman legal institution of interpretation (ius interpretātio) as a gradual transformation of its historical forms or sub-institutions, such as: (1) the religious or ritual interpretation of law by priests (interpretatio pontificium); (2) scientific interpretation by lawyers (interpretatio prudentium); (3) interpretation on the basis of common sense (interpretatio ex bona mente / ex bona fide), which was carried out mainly by judges with the clauses by praetors. According to objective criteria, the Roman-legal sub-institute of contract interpretation (interpretatione contractuum) was singled out; The developed historical reconstruction of the Roman legal institution of iudicia bonae fidei was further assumed as the most important for the formation of ius interpretātio by focusing on the study of key legal constructions such as: (a) pro boni viri arbitrio; (b) bona fide absunt; (c) the moral and legal incapacity of persons: intestabilitas, sacer, infamia, (d) the liability of a judge who abused his position during the trial. It is proposed to consider the contractual interpretation as an institution of European contract law (the Law of Interpretation in European Contract Law or European Contract Law of Interpretation). This institution should be formed through the synthesis of the private law doctrine of European legal hermeneutics and real legal practice of interpretation for the rules of contract law and relevant legal facts, including the content of contracts themselves. On this basis, a working definition of this promising institution was formulated. It is determined as the main hypothesis of the study. It is essentially a concise expression of the general theoretical construction of the contractual interpretation, on the basis of which a number of derived legal constructions are determined. For the first time in domestic legal science, the conceptual status of interpretation was qualified as an epistemological category of culture. It reveals the meaning of the metatheoretical construction of interpretation (socio-cultural paradigm), which provides the following structural elements: (1) the clarification of certain meanings ("for yourself"); (2) the explanation of these meanings ("for others"); (3) the consolidated treatment or conversion of different meanings (versions) ("for oneself and others") in order to create new meanings coherent in the interpretive situation; It is constructed in the terminological system of institutes of interpretation, ius interpretātio and law of interpretation, by logical-linguistic method; in particular, it is proposed to include in the system of terms for contractual interpretation some psycholinguistics categories, such as: interpretation relations, interpretation situation, subjective context, interpropositional relation, interpretation propositions, interpretational system, conflicts of interpretation, convention of language / of interpretation. The following components of the institute of interpretation (Law of Interpretation in Contract Law or Contract Law of Interpretation) are defined in the contract law: (a) the conceptual principles of the institute, which are presented as the alternative versions of interpretation; (b) the subject of legal regulation as an interpretive relationship between the parties to a contractual obligation aiming at overcoming a conflict of interpretations; (c) the method of legal regulation as a systemic unity of imperative, dispositive and discretionary methods; (d) a system of general principles and rules of interpretation of law; (e) a set of means (instruments) of legal interpretation; It is established that the link between the subject and the method of legal regulation for contractual interpretation is a interpretational system, which is based on one of three "strategies of interpretation": objectivism, subjectivism, holism, and contains specific approaches and methods of interpretation. It was found that the choice of the appropriate strategy and the system of interpretation are the content of solving the initial meta-interpretive question. The legal tools of interpretation are singled out, in particular it is substantiated that the so-called acts of interpretative legislation (Interpretation Acts), adopted in the most common law of countries, they mainly do not contain a system of interpretative norms, but the means (instruments) of interpretation, as well as numerous starting norms (beginnings norm, definitions, distributive norms, etc.) are contained in the Civil Code of Ukraine; A number of normative constructions of interpretation, are enshrined in the codified acts of European countries, identified and classified according to the main strategies of interpretation: (a) objectivist: textual, historical, systemic interpretation; (b) subjectivist: teleological and intentional; (c) holistic: contextual, pluralistic, constructive interpretations that are derived from the construction of good faith interpretation; The legal construction of creative treatment is conceptually singled out. It has two main directions of objective manifestation: (a) the interpretation of legislative acts in three main forms: infra legem - essentially new explanation of the content of the norm without changes in the text of normative legal act; praeter legem – the construction of objectively new norms of law to fill gaps in the current legislation; contra legem – the creation of new norms by courts and arbitrations instead of the existing norms, which are abused massively and systematically; (b) the interpretation of agreements in three forms of their convalidation: the re-interpretation of an invalid agreement and its recognition as valid through the interpretation of certain facts; the denaturation of an invalid or disputable contract due to the transformation or cancellation of certain invalid conditions; the reconstruction of the agreement, which is carried out as a novelty of the disputed agreement content by supplementing it with new conditions and can take the most common form - an amicable agreement; The normative theoretical model of contractual interpretive law is supplemented by praxeological model, according to which the formation of a new institution of interpretation is defined as a long process of transforming the paradigm of legal thinking in the spirit of postmodernism, and the "avant-garde" direction of such a mental and normative transformation of the general legal construction of interpretation is defined as the practice of legal interpretation in international commercial arbitration, which must be understood through different theoretical and civilistic positions; It is established in the general classification of the principles of law, which is represented as a hierarchy: (1) universal moral and cognitive imperatives; (2) general legal principles; (3) civil principles; (4) the principles of contract law; (5) the special principles of interpretation, among which the principle of good faith interpretation is the leading one in European contract law. The concept of legal situation, which is quite common in European legal discourse, is improved. In particular, the interpretation situation is specified and it includes: (1) interpretation relations, which must be individualized; (2) the legal conflict of interpretations or conflict over the choice of interpretational system, which is the main material content of these relations; (3) the context of contract interpretation, which includes: (a) factual context and (b) sociocultural context. The most relevant hermeneutic issues of European law in the field of law enforcement are generalized, which is reflected in the Western doctrine of contract law. In particular, the following issues are identified: (a) the interpretation of pre-contractual acts in order to clarify the validity of the offer acceptance; (b) the interpretation of rules of law governing the form of contracts; (c) different approaches to the interpretation of the content of contracts; (d) determining the invalidity of contracts in the process of their interpretation; (e) approaches to the interpretation of acts for the performance of contractual obligations. It is clarified the substantiation of the essence and content of the doctrine for the new jus commune europe, which is based on the concept of a single legal space for different sovereign legal systems, which will retain its identity within the crosscultural dialogue; in particular, it is emphasized that the central idea of this doctrine is to recognize the inherent presumption of private Europeanization through the harmonization of interpretive procedures. It is proposed to implement in the domestic hermeneutics of the following interpretivist legal constructions: (a) the need for a "middle" position on legal positivism and jusnaturalism; (b) changes in the purpose of statute interpretation from establishing a "letter" in order to clarify the "spirit" of the law; (c) the reorientation of the main subjective criterion of interpretation from the common sense of the abstract average person to the common sense (discretion) of judges and arbitrators as the main subjects of law enforcement. There is a proposal to refuse acculturation as a mechanical mixing of different legal cultures. It is recognized that such a change in the interpretation of crosscultural interaction is key to overcome the low efficiency of official approaches to the Europeanization of private law, carried out according to the unification of public law, in the spirit of only one tradition of law - Romano-Germanic. It is justified that the position on the recognition of the main source of interpretation is not casual rules of interpretation, but the general principles of interpretation, which do not interfere with the creative situational approach to clarify the content of legal acts. In particular, it is emphasized that, despite the fact that the principles of interpretation are often given in legislation, the main source, which reveals the content of these most generalized interpretative prescriptions, is the doctrine of law. It is constructed in a praxeological convergence model of European contract law and contract law of Ukraine, discussed in the domestic legal discourse. It provides changes in the official legal structure of the priority of the literal interpretation for the content of the transaction, enshrined in Art. 213 of the CCU, on the construction of the rule for the good faith interpretation, which is generally recognized in the European contract law. It is the incorporation at the legislative level of such legal constructions in their European sense as: (1) denaturation; (2) reinterpretation; (3) innovation (4) adaptation; (5) convalidation, which are united by generalizing the concept of conversion together with the institution of amicable settlement. It is proposed in legislative innovations within the framework of recodification of the Civil Code of Ukraine, there is a requirement to change the textual priorities of the contractual interpretation to the legal construction of good faith interpretation. Main results of the research appllied for depth are aimed to provide better understanding of the subject of dissertation on the basis of the hermeneutic civilistic methodology presented in the following areas: (1) The interpretation of pre-contractual acts for identifying the offer acceptance in the European contractual law; (2) Approaches to the interpretation of the legal norms regulating the contract forms and their Europeanization; (3) The substance of contracts on the basis of the interpretation law of the European countries: unification and harmonization; (4) The identification of contract’s invalidity in the process of their interpretation under the norms of private law of European countries and EU; (5) The interpretation of acts of the contractual performance under European private law. Proposals stemming from this work were directed to solve the praxeological problems of the legal interpretation’s efficiency in the context of the Europeanization of Ukrainian private law. As a result, the aim of the study has been achieved: the conceptual foundations of the civil theory of interpretation in European contract law have been developed, which are represented as one of the possible options for the scientific understanding of the processes for the origin, formation, functioning and modernization of the doctrine for contractual interpretation. There is each and every reason to expect that such a concept can become a methodological basis for further harmonization of legal interpretation procedures in the civil law of European countries and Ukraine. The objectives of the study, which determine the sequence of implementation for the purpose of scientific research, are performed in full in accordance with the logic of the content of sections, subsections and intermediate conclusion. The objectives of the research, which determine the realization of the scientific research purpose, are performed in full in accordance with the logic of presenting the content of chapters, sections and intermediate conclusion for the work. It was found that the main theoretical foundations of such Europeanization of legal constructions of interpretation should include the establishment of a logical and substantive connection between (a) the metatheoretical (sociocultural) construction of interpretation; (b) an appropriate general theoretical and legal construction, taking into account its main historical forms; (c) a theoretical structure of contractual interpretation, containing structures for strategies for the interpretation of legal norms, transactions and contracts; (d) normative legal constructions enshrined in the legislation of European countries and the EU, (e) the legal construction of the creative interpretation that needs to be implemented in the civil legislation of Ukraine, and (f) the normative constructions that need to be adjusted in the process of implementing the new paradigm of interpretation. Such legal constructions enshrined in the current legislation of Ukraine include, in addition to Art. 213, 637 and 1256 of the CCU, which implements the model of priority of literal interpretation of the transaction, as well as the construction of the invalidity of the transaction (mainly Articles 215, 216, 217), as well as good faith as a general principle of interpretation (mainly paragraph 6 of Part 1 of Article 3). , part 2 of Article 8, part 1 and 5 of Article 12, part 1 and 4 of Article 13, part 2 of Article 232 of the CCU.
  • Item
    Неупередженість судової влади як гарантія забезпечення прав людини: теоретико-правове дослідження. Impartiality of the judiciary as a guarantee of human rights: a theoretical and legal study.
    (2021-04) Чабан, Наталія Анатоліївна; Chaban, Nataliia
    Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням у якому з позиції вимог національного законодавства та міжнародно-правових стандартів з прав людини досліджуються питання забезпечення неупередженості судової влади як гарантії захисту прав людини. В роботі: висвітлено основні положення щодо історичного розвитку ідеї неупередженості судової влади; сформульовано методологію розуміння неупередженості судової влади в таких аспектах як роль гарантії неупередженості судової влади у захисту прав людини та її позитивного впливу на правопорядок у державі; здійснено узагальнення ґенези неупередженості судової влади на теренах України, висвітлено етапи її розвитку; узагальнено функціональну характеристику неупередженої судової влади як одну із функціональних правових гарантій захисту прав людини; визначено теоретичні передумови неупередженості судової влади та обґрунтовано її як гарантію захисту прав людини; показано пріоритетність та особливості реалізації правоохоронної та правозахисної функції неупередженої судової влади та обґрунтовано їх владний характер; досліджено види, зміст та охарактеризовано міжнародні стандарти забезпечення неупередженості судової влади; обґрунтовано неупередженість судової влади як передумову права на справедливе судочинство; проаналізовані проблеми судово-правової реформи в Україні у контексті забезпечення неупередженості судової влади як гарантії захисту прав людини. Диссертация является первым в Украине монографическим исследованием, в котором с позиции требований национального законодательства и международно-правовых стандартов по правам человека, исследуются вопросы обеспечения беспристрастности судебной власти как гарантии защиты прав человека. The dissertation is the first monographic study in Ukraine in which the issues of ensuring the impartiality of the judiciary as a guarantee of human rights protection are studied from the standpoint of the requirements of national legislation and international legal standards on human rights. The dissertation: highlights the main provisions on the historical development of the idea of impartiality of the judiciary; formulated a methodology for understanding the impartiality of the judiciary in such aspects as the role of guaranteeing the impartiality of the judiciary in protecting human rights and its positive impact on the rule of law in the state; the generalization of the genesis of the impartiality of the judiciary in Ukraine is carried out, the stages of its development are highlighted; generalized functional characteristics of an objective judiciary as one of the functional legal guarantees for the protection of human rights; the theoretical prerequisites for the impartiality of the judiciary are determined and justified as a guarantee for the protection of human rights; the priority and peculiarities of realization of law enforcement and human rights function of impartial judicial are shown and its authoritative character is substantiated; the types, content and international standards of ensuring the impartiality of the judiciary are studied; justified impartiality of the judiciary as a prerequisite for the right to a fair trial; analyzed the problems of judicial and legal reform in Ukraine in the context of ensuring the impartiality of the judiciary as a guarantee for the protection of human rights.
  • Item
    НКВС-МВС УРСР (1934-1954 рр.): структурна побудова та функції (історико-правове дослідження). Ministry of Internal Affairs of the USSR (1934 - 1954): structural construction and functions (historical and legal research).
    (2021-03) Пристайко, Олена Володимирівна; Prystaiko, O.V.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 «Теорія та історія держави в права; історія політичних і правових учень». – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021. В роботі розглянуто та проаналізовано основні етапи розвитку головного та структурно-організаційних змін в системі НКВС – МВС, розкрито сукупність чинників, які спричинили багаточисельні перебудови і розгалуження органів НКВС – МВС в Україні, перетворивши його в інструмент проведення тоталітарної політики. На прикладі організаційно-структурного розвитку і функціонування НКВС – МВС УРСР у досліджуваний період знайшла своє підтвердження гіпотеза про те, що структура організації є формою вираження суті її функцій і фактором впливу на ефективність діяльності. Прагнення радянського керівництва до встановлення всеохоплюючого контролю за населенням та майже усіма сферами життєдіяльності суспільства призвели до нарощування сфери відання «силової» інституції – НКВС – МВС, аж до перетворення його у «надвідомство» з надзвичайно широким колом завдань і функцій охоронно-карального, мобілізаційного, обліково-реєстраційного, господарського характеру. Виявлені характерні особливості довоєнного періоду становлення та розвитку організаційної структури НКВС, які свідчать про, перш за все, те, що в залежності від покладених на нього завдань, підвищувався статус в основному органів держбезпеки. По-друге, те, що структура НКВС протягом перших років існування поступово наповнювалася структурними підрозділами, діяльність яких не пов’язувалася із виконанням правоохоронних функцій, а їх включення до складу карально-репресивного механізму мало забезпечити всеохоплюючий тотальний контроль за усіма народно-господарчими, стратегічними, адміністративно-господарськими сферами, що в кінцевому результаті призвело до формування гіперструктури, з великою кількістю структурних підрозділів і з безпрецедентним обсягом адміністративно-політичних і соціально-економічних функцій. Досліджено особливості встановлення радянської системи панування, з усіма її силовими елементами, на приєднаних територіях західних областей УРСР, частини Бессарабії і Північної Буковини. Окреслені чинники, які справляли вплив на формування оптимальної організаційної структури НКВС в умовах воєнного часу. Доведено, що на оформлення структури НКВС та визначення його штатної чисельності мали вплив чисельні фактори, пов’язані із об’єктивними чинниками умов війни. В роботі розкриті функції підрозділів НКВС УРСР під час радянсько-німецької війни, які засвідчили значну роль органів НКВС в екстремальних умовах та з особливою виразністю розкрили військово-організаційну та правоохоронну мобільність органів НКВС, завдяки оперативному реагуванню на виклики та загрози. Окреслені основні етапи формування організаційної структури НКВС УРСР протягом другої половини воєнного протистояння. Розглянуто вплив окремих факторів, пов’язаних із протистоянням населення радянській владі на звільнених територіях, на зміни у загальній структурі НКВС та окремих її апаратів. Зокрема, визначена роль та досліджено основні структурні перетворення системи протидії бандитизму, а також участь у придушенні будь-якого спротиву місцевого населення західної України відновленню радянської влади, військових підрозділів НКВС, органів міліції тощо. В роботі досліджено трансформаційні процеси у системі НКВС на повоєнному етапі розвитку. Відмічено, що системі НКВС – МВС в умовах повоєнного відновлення і повернення країни до мирного існування відводилося одне із перших місць, оскільки поряд із основним завданням поновлення суспільного ладу в країні поставало питання відновлення тотального контролю над населенням шляхом силового тиску за допомогою підвладних структур. Розкрито сукупність чинників, які справляли вплив на формування структури МВС УРСР, серед яких повоєнне збільшення злочинності, активний спротив населення західних областей України тоталітарному режимові, боротьба з так званим «політичним бандитизмом». Підвищення ролі органів держбезпеки супроводжувалося певними кроками радянського уряду, спрямованими на посилення їх діяльності, що призводило до передачі частини функцій МВС до МДБ і створення у складі останнього нових структурних підрозділів. Підвищення ролі органів державної безпеки у провадженні карально-репресивних заходів вимагало контролю над усіма ланками механізму, насамперед тими, які здатні самостійно проводити оперативну роботу. Розглянуто основні етапи звуження компетенції МВС УРСР протягом 1948–1950 рр., зокрема в частині виконання таких видів діяльності, як агентурно-оперативна та розшукова робота. Доведено, що перепідпорядкування важливих ланок системи органам державної безпеки значною мірою вплинуло на розуміння змісту системи внутрішніх справ, у тому понятті, яке прийнято на сьогодні. Проте, не зважаючи на втрату основних оперативних підрозділів, МВС продовжувало займати чільне місце у піраміді державних органів та державного управління, завдяки саме розгалуженій структурі управлінь та відділів господарчого призначення, які забезпечували неухильне виконання важливих урядових народногосподарських програм, переважно силами ув’язнених, військовополонених тощо. Досліджені питання функціонування органів міліції у складі системи МДБ. Розкриті позитивні та негативні аспекти вказаного періоду в історії міліції. Зокрема, доведено, що діяльність міліції в основному відповідала тим завданням, які не виходили за рамки охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю. Визначення чіткої структури і розподілу функцій дало можливість скоординувати роботу органів міліції. Зміна структурування оперативних підрозділів за лінійним принципом в цілому позитивно позначилася на ефективності їх діяльності. Проте, з іншого боку, загальна тенденція підвищення статусу і ролі органів державної безпеки негативно впливали на органи міліції. Перебування їх у складі карального механізму тоталітарної держави не могло мати позитивні наслідки. Постійний контроль з боку МДБ, його «чекістських» підрозділів, всіх напрямків діяльності міліції, агентурне супроводження кадрового складу апарату міліції, використання у проведені «чекістських» заходів тощо – все це було елементами суцільного контролю в умовах панування тоталітарної держави. В роботі розкриті основні чинники, які вплинули на зміну організаційної структури МВС у «постсталінський» період. Прагнення партійного та державного керівництва до встановлення контролю за правоохоронною системою з одного боку, та окремі спроби пом’якшення тотального впливу і репресивної політики з іншого, призвели в кінцевому результаті до створення могутнього відомства із широким колом завдань та функцій, яке охоплювало своїм впливом практично всі сфери життєдіяльності суспільства. Автором зроблений висновок, що створення в державному механізмі гіперструктур, «надвідомств» з різноманітними, різнопрофільними функціями, під проводом «силових» структур, з засекреченими структурами, тотальним контролем за особовим складом, в т.ч. із застосуванням спецметодів, є ознакою негативних тенденцій в суспільстві та державі, становить небезпеку для демократії та прав людини. Історія свідчить, що особливо небезпечним є об’єднання спецслужб (політичної поліції) та поліції загальної (міліції) в рамках одного відомства, де завжди верх беруть підрозділи держбезпеки. В умовах демократичної держави надійною гарантією проти подібних тенденцій можуть бути лише постійний і дієвий контроль за правоохоронними органами і спецслужбами з боку парламенту, інститутів громадянського суспільства, завершення їх реформування на науковій основі згідно з європейськими стандартами. The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of legal sciences on a specialty 12.00.01 “Theory and history of the state in the law; history of political and legal doctrines”. – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. In the dissertation considered and analyzed the main stages of development and structural-organizational changes in the NKVD – MIA system, reveals a set of factors that caused numerous restructuring and branching of the NKVD – MIA in Ukraine, turning it into an element of totalitarian policy. On the example of structural-organizational development and functioning of the NKVD – MIA of the USSR in the study period was confirmed by the hypothesis that the structure of the organization is a form of expression of its functions and a factor influencing efficiency. The desire of the Soviet leadership to establish comprehensive control over the people and almost all spheres of society resulted in increasing the jurisdiction of the “power” institutions – NKVD – MIA, to its transformation into a “superstructures” with an extremely wide range of tasks and functions of security and punitive-repressive, mobilization, accounting-registration, economic nature. Revealed the characteristic features of the pre-war period of formation and development of the organizational structure of the NKVD, which testify, first of all, to the fact that, depending on the tasks assigned to it, the status of mainly state security bodies increased. Secondly, the fact that the structure of the NKVD during the first years of its existence was gradually filled with structural units whose activities were not associated with the implementation of law enforcement functions, and their inclusion in the punitive-repressive mechanism should provide total comprehensive control over all strategic (administrative, social, economic) spheres, which eventually led to the formation of a hyperstructure, with a large number of structural units and with an unprecedented amount of administrative-political and socio-economic functions. The peculiarities of the establishment of the Soviet system of domination, with all its power elements, in the annexed territories of the western regions of the Ukrainian SSR, part of Bessarabia and Northern Bukovina have been investigated. The factors that influenced the formation of the optimal organizational structure of the NKVD in wartime are outlined. It is proved that the design of the NKVD structure and the determination of its staff were influenced by numerical factors related to the objective factors of the war. In the dissertation are revealed the functions of NKVD units of the USSR during the Soviet-German war, which testified to the significant role of NKVD bodies in extreme conditions and revealed the military-organizational and law enforcement mobility of NKVD bodies, thanks to operative response to challenges and threats. The main stages of formation of the organizational structure of the NKVD of the USSR during the second half of the military confrontation are outlined. The influence of certain factors related to the opposition of the population to the Soviet government in the liberated territories on the changes in the general structure of the NKVD and its individual apparatuses is considered. In particular, the role and basic structural system transformations for counteraction to banditry were studied, as well as participation in the suppression of any resistance of the local population of western Ukraine to the restoration of Soviet power, NKVD military units, police, etc. The transformation processes in the NKVD system at the postwar stage of development are investigated in the dissertation. It is noted that the NKVD – MIA system in the post-war restoration and return to peaceful existence was given one of the first places, because along with the main task of restoring social order in the country was the restoration of total control over the population by force through subordinate structures. A set of factors that influenced the formation of the structure of the Ministry of Internal Affairs of the USSR is revealed, including the postwar increase in crime, active resistance of the population of the western regions of Ukraine to the totalitarian regime, the fight against so-called “political banditry”. The increase in the role of state security bodies was accompanied by certain steps taken by the Soviet government to strengthen their activities, which led to the transfer of some functions of the Ministry of Internal Affairs to the MSS (Ministry for State Security) and the creation of new structural units within the latter. Increasing the role of state security bodies in carrying out punitive-repressive measures required control over all parts of the mechanism, primarily those that are able to conduct operational work independently. The main stages of narrowing the competence of the MIA of the Ukrainian SSR during 1948-1950 are considered, in particular in the implementation of such activities as intelligence-operational and investigative work. It is proved that the subordination of important parts of the system to the state security bodies significantly influenced the understanding of the content of the system of internal affairs, in the concept that is accepted today. However, despite the loss of major operational units, the MIA continued to occupy a prominent place in the pyramid of state bodies and public administration, thanks to the extensive structure of departments and economic units, which ensured strict implementation of important government economic programs, mainly by prisoners of criminal, prisoners of war, etc. The issues of functioning of police bodies as a part of the MSS system are investigated. The positive and negative aspects of this period in the history of the police are revealed. In particular, it was proved that the activities of the police mainly corresponded to those tasks that did not go beyond the protection of public order and the fight against crime. Defining a clear structure and division of functions made it possible to coordinate the work of the police. The change in the structuring of operational units on a linear basis has generally had a positive effect on the efficiency of their activities. However, on the other hand, the general trend of increasing the status and role of state security bodies had a negative impact on the police. Being part of the punitive mechanism of a totalitarian state could not have positive consequences. Constant control by the MSS, its “Chekist” units, all areas of police activity, intelligence support of the police, the use of “Chekist” measures, etc. – all these were elements of continuous control under the rule of a totalitarian state. The dissertation reveals the main factors that influenced the change in the organizational structure of the MIA in the “post-Stalin” period. The desire of the party and state leadership to establish control over the law enforcement system on the one hand, and some attempts to mitigate total influence and repressive policies on the other, eventually led to the creation of a powerful agency with a wide range of tasks and functions, which covered with its influence almost all spheres of society. The author concludes that the creation in the state mechanism of hyperstructures, “superstructures” with various, diverse functions, under the leadership of “power” structures, with classified structures, total control over personnel, including with the use of special methods, is a sign of negative trends in society and the state, is a danger to democracy and human rights. History testifies that it is especially dangerous to combine special services (political police) and general police (police) within one department, where state security units always prevail. In a democracy, there can only be a reliable guarantee against such tendencies constant and effective control over law enforcement agencies and special services by parliament, civil society institutions, completion of their reform on a scientific basis in accordance with European standards.
  • Item
    Правозахисна функція держав Центральної Європи: теоретичні та порівняльно-правові аспекти. Human rights function of Central European states: theoretical and comparative legal aspects.
    (2021-04) Копча, Василь Васильович; Kopca, Vasyl
    У дисертації запропоновано концепцію, за якою правозахисна функція держави є пріоритетною державною діяльністю, що спрямована на захист інституційного правопорядку, в основі якого – конституційні принципи верховенства права, поваги до прав людини та демократії. Обґрунтовано, що в державах Центральної Європи, як і в європейській традиції загалом, концепції верховенства права і так званої матеріальної правової держави поєднані в цінностях, утілених у конституційних принципах, що спрямовані на обмеження публічної влади (поділ влади, поваги до прав людини). Аргументовано, що на підставі такого розуміння визначається місце судової влади (правосуддя) в державі, яке має засвідчувати реальний розподіл влади, а також реальну спроможність судової влади обмежувати дискреційні повноваження законодавчої та виконавчої гілок влади, у такий спосіб гарантуючи захист особи від свавілля. Доведено, що цього можна досягти лише за умови незалежності суду (і процедур правосуддя) від інших гілок влади. Визначено спільну тенденцію для всіх держав досліджуваного регіону, яка полягає в розумінні того, що повноваження прокуратури, спрямовані на захист верховенства права та прав людини, необхідно здійснювати ефективно й неупереджено. The author proposes a concept according to which the human rights function of the state is a priority state activity aimed at protecting the institutional order, which is based on the constitutional principles of the rule of law, respect for human rights and democracy. В диссертации предложена концепция, согласно которой правозащитная функция государства является приоритетной государственной деятельностью, направленной на защиту институционального правопорядка, в его основе – конституционные принципы верховенства права, уважения к правам человека и демократии.
  • Item
    НКВС – МВС УРСР (1934 – 1954 рр.): структурна побудова та функції (історико-правове дослідження). MIA of the USSR (1934 - 1954): structural construction and functions (historical and legal research).
    (2021-04) Пристайко, Олена Володимирівна; Prystaiko, Olena
    В роботі досліджено та проаналізовано основні етапи становлення та розвитку головного карально-репресивного механізму СРСР та УРСР – НКВС – МВС, виявлені причини та передумови структурно-організаційних процесів в системі НКВС – МВС на різних етапах утвердження й подальшого зміцнення тоталітарного режиму, в умовах Другої Світової війни, на повоєнному етапі відновлення та на першому етапі постсталінської епохи і загальної «десталінізації». Розкрито сукупність чинників, які спричинили багаточисельні перебудови і розгалуження органів НКВС – МВС в Україні, перетворивши його в інструмент проведення тоталітарної політики. В работе рассматриваются этапы развития и структурно-организационных изменений системы НКВД – МВД в период укрепления тоталитарной власти в УССР, в условиях Второй Мировой войны, на этапе послевоенного восстановления, начала постсталинской эпохи и «десталинизации». In the dissertation is investigated and analyzed the process of formation and development of the main punitive-repressive mechanism of the USSR and USSR – NKVD – MIA, identified causes and prerequisites structural and organizational processes in the system of the NKVD – MIA at different stages of establishment and further strengthening of the totalitarian regime, in the Second World War, in the postwar phase of recovery and the first stage of the post-Stalin era and at the beginning of “de-stalinization”. The set of factors that caused numerous reorganizations and branching of the NKVD – MIA bodies in Ukraine, turning it into an instrument of totalitarian policy, is revealed.
  • Item
    Теоретико-правові засади державної політики у сфері цивільної безпеки в Україні. . Theoretical and Legal Principles of State Policy in the Field of Civil Security in Ukraine.
    (2021-04) Тихомиров, Денис Олександрович; Tykhomyrov, Denys
    У дисертації на основі сучасних наукових розробок актуальних проблем загальної теорії держави та права здійснено теоретико-правовий аналіз державної політики у сфері цивільної безпеки в Україні. Осмислено плюралізм наукових інтерпретацій державної політики та безпеки в суспільно-гуманітарних науках, юридичних науках зокрема. Проаналізовано множинність і варіативність їх нормативно-правових визначень. Виокремлено та охарактеризовано загальні, спеціальні й виключні повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування щодо формування, реалізації і забезпечення державної політики у сфері цивільної безпеки. Досліджено нормативно-правові засади державного стратегічного планування, ієрархічну побудову системи державних стратегічних документів, виокремлено особливості нормативно-правової моделі стратегічного планування державної політики у сфері безпеки, узагальнено напрями сучасних реформ формування, реалізації та забезпечення державної політики в Україні. В диссертации на основе современных научных разработок актуальных проблем общей теории государства и права осуществлен теоретико-правовой анализ государственной политики в сфере гражданской безопасности в Украине. In the thesis on the basis of modern scholarly developments of actual problems of the general theory of the state and law the theoretical and legal analysis of the state policy in the field of civil security in Ukraine is carried out. The pluralism of scholarly interpretations of state policy and security in the social sciences and humanities, legal sciences in particular, is comprehended. The multiplicity and variability of their normative legal definitions are analyzed. The general, special and exclusive powers of state bodies and local self-government bodies in relation to the formation, implementation and provision of state policy in the field of civil security are singled out and characterized. The normative-legal bases of the state strategic planning, hierarchical construction of the state strategic documents system are investigated, the peculiarities of the normative-legal model of the strategic planning of the state policy in the sphere of security are singled out, the directions of modern reforms of formation, realization and maintenance of the state policy in Ukraine are generalized.
  • Item
    Охорона культурної спадщини в Україні: історико- й теоретико-правове дослідження. Protection of cultural heritage in Ukraine: historical and theoretical legal research.
    (2021-03) Мазур, Тамара Вікторівна; Mazur, Tamara
    У дисертації обґрунтовано методологічні засади роботи, розкрито еволюцію та сучасне розуміння основних термінів і понять, проаналізовано джерельну базу дослідження й подано її авторську класифікацію. Виокремлено основні напрями наукових досліджень правової охорони культурної спадщини в Україні та за кордоном. Встановлено, що в цілому законодавство України у сфері охорони культурної спадщини відповідає основним міжнародним нормам, однак потребує подальшого удосконалення. Наведені авторські пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства. Окремі пропозиції сформульовані щодо ухвалення підзаконних актів. The methodological principles of the work are substantiated, the evolution and contemporary understanding of the basic terms and concepts are revealed, the sourcies of the research are analyzed and their author's classification is given. The main directions of scientific research of cultural heritage legal protection in Ukraine and abroad are singled out. Analysis of the legislative provision for the protection of cultural heritage in Ukraine during the years of independence made it possible to distinguish three main stages: 1) 1990 – 1999; 2) 2000 – 2010; 3) 2011 – 2020. Analysis of legal acts of the UN, UNESCO, Council of Europe gave grounds to assert the high level of their implementation in the national legislation of Ukraine both by ratification and taking into account their main provisions in special laws of Ukraine: "On Culture", "On Cultural Heritage", "On Protection of Archaeological Heritage", "On the export, import and return of cultural property", etc. In addition, the Criminal Code of Ukraine and the Code of Administrative Offenses of Ukraine have been amended to bring their norms in line with international ones in terms of liability for violations of monument protection legislation. Additional arguments are given on the need to improve national legislation in accordance with international norms and standards. It is proposed to adopt amendments to the Law of Ukraine "On Protection of Cultural Heritage" to bring a number of basic terms and concepts in line with the UNESCO Convention Concerning the Protection of World Cultural and Natural Heritage of 1972, as well as the protection of cultural heritage sites included in the UNESCO World Heritage List. Due to the need to protect cultural heritage in the annexed Autonomous Republic of Crimea and the zone of armed conflict in Donbass, it is necessary to ratify the Council of Europe Convention on Offenses Related to Cultural Property of 2017. Given the specifics of intangible cultural heritage, it is proposed to adopt laws to bring national legislation in accordance with the norms of the UNESCO Convention for the Safeguarding of the Intangible Cultural Heritage of 2003. A number of legislative acts should also be amended in order to make institutional changes and state policy of cultural heritage protection reform. It is substantiated that the borrowing of foreign experience of cultural heritage legal protection should take into account the peculiarities of the national legal system. Among European countries, the experience of France, Italy and Poland is highlighted and can be useful for Ukraine: 1) adoption of a set of legislative changes aimed at intensifying the institution of patronage; 2) adoption by the parliament of program laws on the protection of cultural heritage for a period of five years with the publication of an annual report on their implementation; 3) compulsory alienation of the monument from the owner, that does not comply with the monument protection legislation; 4) transfer of management of cultural heritage sites to specialized companies; 5) introduction of state support for activists of monument protection organizations – from providing discounts on visits to museums, galleries, etc. to tax benefits; 6) creation of cultural parks for protection of the cultural landscape and preservation of landscape territories with immovable monuments, typical for the local tradition of construction and settlement. It is established that in general the legislation of Ukraine in the field of cultural heritage protection meets the basic international norms, but needs further improvement. It is proposed to codify the relevant legislation in the future, adopting the Code of Cultural Heritage of Ukraine. The Verkhovna Rada of Ukraine also considered it expedient to develop and approve the National Program for the Protection of Cultural Heritage, to amend the laws of Ukraine: "On Protection of Cultural Heritage", "On Regulation of Urban Development", "On Architectural Activity", "On Basic Principles of State Supervision in the field of economic activity", to the Tax and Criminal Codes of Ukraine and the Code of Ukraine on Administrative Offenses. Some proposals are formulated for the adoption of sublegal regulation.
  • Item
    Теоретико-правові засади судового правозастосування. Theoretical and legal principles of judicial law enforcement.
    (2021-03) Копитова, Олена Сергіївна; Kopytova, Olena
    Дисертація є першим вітчизняним комплексним монографічним дослідженням (здійсненим після конституційної реформи щодо правосуддя 2016–2017 рр.) теоретичних засад судового правозастосування в Україні як особливого процесу практичного досягнення верховенства права в повсякденній діяльності судів. На монографічному рівні за допомогою особливого методологічного інструментарію з’ясовано природу сучасного праворозуміння як теоретичної основи формування мислення суддів, вивчено специфіку правозастосування та роль судового правозастосування в механізмі правового регулювання. На теоретичному рівні встановлено прояв судового правозастосування як процесуальної форми (специфічного типу) реалізації права, а також розкрито мету і призначення судового правозастосування. Здійснено спроби з’ясувати диференціацію функцій судової правозастосовної діяльності, визначити принципи судового правозастосування, а також охарактеризувати стадії судового правозастосування. Окрему увагу зосереджено на з’ясуванні сутності юридичного пізнання під час судового правозастосування; розкрито юридичну аргументацію у процедурі обґрунтування й мотивування судових рішень. Вивчено сутність тлумачення правових норм під час судового правозастосування, досліджено судові рішення як результат правозастосовної діяльності суду. На підставі здійсненої реформи 2016–2017 рр. окреслено розвиток і значення судової правотворчості в судовому правозастосуванні, а також розроблено теоретико-правову модель судового верховенства як практичного шляху забезпечення верховенства права в діяльності судів, на підставі чого на теоретичному рівні встановлено значення правових висновків Верховного Суду під час забезпечення єдності судового правозастосування. Розкрито теоретичні проблеми рівня незалежності судової влади й незалежність судді під час здійснення правосуддя як засади забезпечення єдності судового правозастосування, а також запропоновано авторські перспективи забезпечення єдності судового правозастосування за наявності фактора транзитності законодавства. The dissertation is the first domestic comprehensive monographic study (carried out after the constitutional reform of justice in 2016-2017) of the theoretical foundations of judicial enforcement of Ukraine as a special process of practical achievement of the rule of law in the daily activities of courts. At the monographic level with the help of special methodological tools (dialectical, hermeneutic, prognostic, comparative-legal, formal-logical methods, modeling method, correlation decomposition, complex analysis, intersectoral method of legal research, logical methods (abstraction, analysis, synthesis, induction, deed , extrapolation, modeling) and others) revealed the theoretical foundations of judicial law enforcement in a broad sense - as a theoretical and legal model. The nature of modern legal understanding as a theoretical basis for the formation of judges' thinking is clarified, the specifics of law enforcement and the role of judicial law enforcement in the mechanism of legal regulation are studied.
  • Item
    Законодавчі основи становлення та розвитку кримінально-виконавчої системи України (1990–2005 рр.). Legislative framework for formation and development of criminal-executive system of Ukraine (1990–2005).
    (2020-09) Осауленко, Андрій Олександрович; Osaulenko, Andrii
    У дисертації здійснено системний історико-правовий аналіз законодавчих основ становлення та розвитку кримінально-виконавчої системи України впродовж 1990–2005 рр. Досліджено передумови реформування виправно-трудової системи УРСР, історичні аспекти європейської правової традиції функціонування пенітенціарної системи, охарактеризовано концептуальні засади формування нової стратегії реформування кримінально-виконавчої системи нашої держави. Проаналізовано питання законодавчого забезпечення реформування кримінально-виконавчої системи України в контексті заходів Української держави у зв’язку зі вступом до Ради Європи. Здійснено порівняльний аналіз кримінально-виконавчого законодавства України та інших держав різних правових сімей. Узагальнено вітчизняний досвід формування законодавчих основ становлення та розвитку кримінально-виконавчої системи після 2005 року та окреслено перспективи їх вдосконалення в сучасній Україні. В диссертации проведен системный историко-правовой анализ законодательных основ становления и развития уголовно-исполнительной системы Украины на протяжении 1990–2005 гг. The dissertation provides a systematic historical legal analysis of the legislative framework for formation and development of criminal-executive system of Ukraine during 1990–2005. Author investigated preconditions of reforming the correctional labor system of the Ukrainian SSR, historical aspects of the European legal tradition of the penitentiary system functioning. Conceptual bases of formation of a new strategy of reforming the penitentiary system of our state are described. Issues of legislative support for the reform of the penitentiary system of Ukraine in the context of the measures of Ukrainian state in connection with the accession to the Council of Europe are analyzed. The work carried out comparative analysis of the criminal-executive legislation of Ukraine and other states of various law systems. The domestic experience of formation of legislative bases of formation and development of penitentiary system after 2005 is generalized and prospects of their improvement in modern Ukraine are outlined.
  • Item
    Співвідношення принципів та норм права у правових системах України та Європейського Союзу. Correlation of principles and norms of the law in the legal systems of Ukraine and the European Union.
    (2020-09) Станько, Ірина Ярославівна; Stanko, Iryna
    У дисертації визначено рівень осмислення проблематики співвідношення принципів і норм права у правових системах України та Європейського Союзу. Переосмислено методологію дослідження співвідношення принципів і норм права у правових системах сучасності. Охарактеризовано структуру правової системи шляхом використання теоретичної моделі її загальної структури. Доведено, що принципи права є інтегруючим елементом правової системи. З’ясувано місце та роль норм права у структурі правової системи. Обґрунтовано наявність взаємозв’язку та взаємодії принципів і норм права у правовій системі Європейського Союзу та правових системах держав-членів. Розглянуто особливості співвідношення принципів і норм права у правовій системі України. Проаналізувано дискусійні та проблемні аспекти співвідношення принципів і норм права у правовій системі України в умовах євроінтеграції. В диссертации определен уровень исследования проблемы соотношения принципов и норм права в правовых системах Украины и Европейского Союза, выделен ряд перспективных направлений научных поисков, направленных на разработку теоретико-методологической основы взаимодействия принципов и норм права в правовых системах. In the dissertation it is defined the level of scientific researches of the problem of correlation of norms and principles of law in the legal systems of Ukraine and the EU. The methodology of research of correlation of principles and norms of law in legal systems is reconsidered. The structure of the legal system is characterized by using a theoretical model of the general structure of the legal system. The thesis that the principles of law are an integrating element of the legal system is proved. The peculiarities of the rule of law as a normative element of the subsystem of the legal system are considered. The interrelation of principles and norms of law in the legal system of the European Union and the legal systems of its State-members is substantiated. The peculiarities of the principles and norms of law in the legal system of Ukraine are considered. Problematic aspects of the relationship between principles and norms of law in the legal system of Ukraine in the context of its European integration aspirations are clarified.
  • Item
    Техніко-юридичні та методологічні засади оприлюднення нормативно-правових актів. Technical, juridical and methodological basics of the normative and legal acts promulgation.
    (2020-09) Андрусів, Людмила Михайлівна; Andrusiv, Liudmyla
    Дисертацію присвячено техніці оприлюднення нормативно-правових актів. Сформульовано низку положень та висновків щодо юридичних прийомів, правил, засобів і способів доведення тексту ухваленого нормативно-правового акта суб’єктом правотворчості шляхом його розміщення в нормативно визначених засобах. Доведено, що техніка оприлюднення нормативно-правових актів спрямована на досягнення ефективності й оперативності оприлюднення, створення автентичної копії оригіналу, гарантованого доступу суб’єктів права до текстів нормативно-правових актів й високий рівень довіри до оприлюднених текстів. Сформовано структурні елементи техніки оприлюднення нормативно-правових актів, описано строки і засоби оприлюднення нормативно-правових актів, мову офіційного оприлюднення нормативно-правових актів, прийоми та правила відображення оригіналів нормативно-правових актів у копіях, інструменти гарантування та забезпечення автентичності текстів копій нормативно-правових актів, правила зберігання оригіналів нормативно-правових актів. Визначено особливості й проблемні аспекти правової регламентації та порядку оприлюднення нормативно-правових актів в Україні. Запропоновано техніко-юридичні правила оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів Верховної Ради України, нормативно-правових актів Президента України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано необхідність ухвалення та розроблено проект Закону «Про оприлюднення нормативно-правових актів». Диссертация посвящена технике обнародования нормативно-правовых актов. The dissertation is devoted to the technique of the normative and legal acts promulgation. It has been found out that the studies of the normative and legal acts promulgation in the domestic legal science is characterized by the fragmentation, as the most scientific works are scientific researches in the spheres of 1) legal technique; 2) lawmaking; 3) normative and legal acts promulgation. It has been determined that normative and legal acts promulgation guarantees the quality of the normative and legal act, the presumption of «knowing the law» and the right to information about the new normative and legal acts as well as the functioning of the legal certainty principle. It has been found out that the theoretical and methodological basics of the normative and legal act and the system of the normative and legal acts, which are the ground for forming the technical and legal rules of the normative and legal acts promulgation, make the concept of the normative and legal act, its content and legal document features, the system of normative and legal acts. It has been ascertained that the normative and legal acts promulgation is the final stage of lawmaking after which the goal of lawmaking is achieved – the new law norm is introduced into the law system. It cannot change either the legal force of the adopted normative and legal act, or its content but promulgation is the necessary element of lawmaking. The definition of the normative and legal acts promulgation has been suggested, the content features of the normative and legal acts promulgation, principles and forms of the normative and legal acts promulgation have been determined. The principle of completeness of the text of the normative and legal acts which are promulgated, the principle of authenticity of the text of the normative and legal acts which are promulgated, the principle of publicity of the normative and legal acts promulgation, the principle of formality and reliability of the normative and legal acts promulgation and the principle of officialism of the normative and legal acts promulgation have been substantiated. It has been noted that the most widespread form of the normative and legal acts promulgation is publication. It has been stated that the form of the electronic promulgation of the normative and legal acts can be used independently as the official promulgation as well as along with the official publication as additional (without the official status) when published. The definition of the official promulgation of the normative and legal acts has been given. Its essential features and used forms have been singled out. The official publication as the form of the official promulgation has been distinguished. The definition and essential features of the official promulgation have been suggested. A number of positions and conclusions on legal methods, rules, means and ways of proving the text of the adopted normative and legal act by the subject of lawmaking by placing it in the normatively defined means have been formulated. It has been proved that the technique of the normative and legal acts promulgation is aimed at achieving efficiency and operativeness of the promulgation, creation of the authentic copy of the original, guaranteed access of the law subjects to the texts of the normative and legal acts and the high level of trust to the promulgated texts. The structural elements of the technique of the normative and legal acts promulgation have been formed, the terms and means of the normative and legal acts promulgation, the language of the official promulgation of the normative and legal acts, methods and rules of displaying of the originals of the normative and legal acts in copies, tools of guaranteeing and providing of the authenticity of the texts of the normative and legal acts copies, rules of the storage of the originals of the normative and legal acts. The current state of the law regulation of the normative and legal acts promulgation in Ukraine has been characterized and a set of the normative and legal acts which regulates the promulgation of the normative and legal acts has been formed. The peculiarities and problematic aspects of laws, resolutions and other acts of the Verkhovna Rada of Ukraine, acts of the President of Ukraine and acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine, central executive bodies and local state authorities, local self-government bodies promulgation have been determined. The theoretical and legal model of the technique of the normative and legal acts promulgation through the following structural elements: terms of the normative and legal acts promulgation, means of promulgation, the language of the official promulgation, methods and rules of displaying the originals of the normative and legal act in copies, tools of guaranteeing and ensuring the authenticity of the texts of the copies of the normative and legal acts, rules of the storage of the originals of the normative and legal acts have been formed. Technical and legal rules of the promulgation of the laws and other normative and legal acts of the Verkhovna Rada of Ukraine, normative and legal acts of the President of Ukraine, normative and legal acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine and the central executive bodies, normative and legal acts of the local state administrations and local self-government bodies have been suggested. The necessity of adoption has been substantiated and the project of the Law “On promulgation of normative and legal acts” has been created. The peculiarities of the normative and legal regulation of the normative and legal acts promulgation, the order of the official promulgation, its forms and means of the official promulgation of the normative and legal acts have been determined in such countries of the Romano-Germanic legal family as the Republic of Poland, the Republic of Belarus, the French Republic, the Federal Republic of Germany, the Duchy of Luxembourg and the Kingdom of Belgium. The peculiarities of the normative and legal regulation of the normative and legal acts promulgation, the order of the official promulgation, its forms and means of the official promulgation of the normative and legal acts have been determined in such countries of the Anglo-American legal family as the United States of America, Great Britain, Canada and Australia.
  • Item
    Юридико-лінгвістична теорія правознавства. Legaland linguistic theory of jurisprudence.
    (2020-01) Мінченко, Ольга Василівна; Minchenko, Olha V.
    Дисертацію присвячено взаємозв’язкам права і мови. Сформульовано низку положень і висновків, які становлять юридико-лінгвістичну теорію правознавства. Систематизовано та класифіковано наукові юридико-лінгвістичні дослідження. Доведено необхідність проведення дескрипції юридико-лінгвістичних аспектів у розумінні права через трьохелементну структуру розуміння права (суб’єкт, об’єкт, засоби). Описано процес формування системи юридико-лінгвістичних знань з визначенням його стадій. Сформовано положення теорії юридичного тлумачення в частині визначення юридичної інтерпретації як обов’язкового елементу процесу реалізації нормативних приписів прескриптиних текстів. Обґрунтовано необхідність розширення предмета юридичної лінгвістики шляхом включення до нього символьної природи права. Запропоновано коригування змісту правничої освіти в контексті запровадження обов’язкового опанування основами правової аргументації. Визначено роль юридичної лінгвістики у сфері професійної діяльності юристів в умовах романо-германського права через характеристику трьох видів правничої діяльності (наукової, освітньої та практичної). Наведено класифікацію лінгвістичних вимог до тексту нормативно-правових актів на групи. Охарактеризовано стан та визначено шляхи (перспективи) розвитку правової системи України в юридико-лінгвістичному аспекті. Диссертация посвящена взаимосвязям права и языка. Сформулирован ряд положений и выводов, составляющих юридико-лингвистическую теорию правоведения. The thesis contains the chain of provisions and conclusions forming legal and linguistic theory of jurisprudence. It is found out that the intention of the legal thought as to interrelation of law and language takes place only in the end of the XIX – the beginning of the XX century, thus the development of the legal linguistics occurs mostly within the Germans and the Roman law family, the initial stage of which has become the edition of the paper with the same name «Legal Linguistics» (Rechtlinguistik)by Adalbert Podleh in 1976. It is defined that the presupposition of the scientific cognition of the legal linguistics itself as well as its subject is social and cultural law paradigm, according to which law and other legal phenomena should be viewed as social and cultural stipulating the necessity of taking into account of the legal culture, within which has arisen and continue functioning the studied phenomenon or subject, and also the necessity of bringing in not only rational, but also sensible cognitive measures. The thesis systematizes and classifies scientific legal and linguistic studies selecting the studies where the researcher’s intention is moved to the linguistic aspect; the studies where the researcher’s intention is moved to the legal aspect; the studies where the researcher’s intention is moved to the psychological, sociological or the anthropological aspects; the language there is the instrument for cognition within the law system. It is proved the necessity of conducting of description of legal and linguistic aspects within the understanding law through the three elements structure of understanding of law (subject, object, and means), allowing to reveal the interrelation of these elements and terminological system which is used for denominating of law and other law phenomena. Presupposition of the principle of legal certainty and also peculiarity of law stipulates the necessity of consideration of linguistics and linguistic means as the essential constituent of understanding of law by the principal law schools. The author has described the process of forming of the system of legal and linguistic knowledge determining its two stages: the stage of naturally formed terminology; the stage of the purposeful activity as to regulation of terminology, formation of terminological system and setting its standards providing that preponderance of the statual terms over the genuine ones for the formed terminological system is immanent. Accommodation of the system of national law to new conditions, including the implementation of new concepts, stipulates borrowing of new terms. One of means of formation of the system of legal and linguistic knowledge is the autonomous notions, the use of which allows proving the following affirmation: non ex regula ius sumatur, sed ex iure quod est, regula fiat. Attention is paid to interrelation of law and language in the context of assistance in development of a language in formation of law symbols and, contrariwise, assistance in development of law in «linguistic expansion» of language; law particularly soft law is a formalized speech act and symbolic binding of «purposes about the rules of behavior», the language appears as the epistemological base of cognition of law. The principles of the theory of juridical interpretation in the part of determination of juridical interpretation as a compulsory element of the process of realization of the normative instructions of the prescriptive texts, anticipating perception of law with the help of linguistic means and the necessity of the complex use of the linguistic and hermeneutic means of cognition of the contents of the normative principle are formed/ The description of the role of the legal linguistics in the sphere of the professional activities of lawyers in the circumstances of the Germans and the Roman law through the characteristic of the three types of law activities (scientific, educational and practical) is performed in the paper. The arguments in favor of the appropriateness of widening the conceptual and categorical apparatus of the legal science with the term «law culture» (law civilization), the use of which allows to avoid connecting of law solely with the activities of the bodies of the public authorities and is based on the immanent to law social culture are provided. It is suggested the classification of the linguistic demands towards the text of normative and law acts into two groups: the text of the normative and legal act should be precise, non multi meaningful and clear, only then it may be realized in the way, as made provision by the subjects of juridical norms formation. That is why the used lexis should be generally used; the text of the normative and legal act should be precise, non multi meaningful, therefore the lexis of the legislation should be special, inherent to official and business style. The state of development of the legal system of Ukraine in the legal and linguistic aspect is characterized and the ways (prospects) are determined, in particular, the state of the legal system in the legal and linguistic aspect is characterized by: dynamism, the change of ideology from normativism to the natural understanding of law, by active expansion of the legal language by way of borrowing of western concepts. The main prospects for the development of the legal system of Ukraine are as follows: in the legal worldview it is the implementation of legal concepts of natural law by means of change and expansion of the conceptual and categorical apparatus of jurisprudence; in educational activities it is modernization of legal education with the strengthening of the practical aspect and the role of professional ethics, the formation of conventional thinking; in the system of legislation it is the unification of legal terminology, the use of gender sensitive lexis; in legal practice it is proper argumentation of the decisions taken; in legal communication it is improvement of interaction on the basis of understanding of social culture which is immanent to legal sphere.
  • Item
    Надзвичайні закони в системі законодавства: теоретико-правові аспекти. Extraordinary laws in the legal system: theoretical and legal aspects.
    (2019-11) Барчук, Андрій Олегович; Barchuk, Andrii O.
    Дисертація присвячена дослідженню теоретико-правових аспектів природи, функціонального призначення та сутності надзвичайних законів, з’ясуванню їх місця в системі законодавства. Розкрито етапи становлення наукових уявлень про надзвичайні закони, з’ясовано методологічну основу їх дослідження, обґрунтовано визначення надзвичайних законів та їх ознаки. Зосереджено увагу на з’ясуванні системно-структурних та функціональних аспектів надзвичайних законів, дослідженні якості, процесуальних засад та факторів ефективності надзвичайних законів. Обґрунтовано пропозиції стосовно внесення змін і доповнень до законодавства України щодо закріплення процедури прийняття надзвичайних законів та їх статусу. Диссертация посвящена исследованию теоретико-правовых аспектов природы, функционального назначения и сущности чрезвычайных законов, выяснению их места в системе законодательства. The dissertation is devoted to the study of the theoretical and legal aspects of the nature, functional purpose and nature of extraordinary laws, to find out their place in the system of legislation. The stages of formation of scientific ideas about extraordinary laws are revealed, the methodological basis of their research is clarified, the definition of extraordinary laws and their features are substantiated. Particular attention is paid to the identification of systemic, structural and functional aspects of emergency laws, the study of quality, procedural principles and factors of effectiveness of emergency laws. Proposals regarding amendments to the legislation of Ukraine on fixing the procedure for adopting emergency laws and their status are substantiated.
  • Item
    Правові форми реалізації функцій сучасної держави Україна. The Legal Forms of Executing the Functions of the Modern State of Ukraine.
    (2019-11) Мельничук, Світлана Миколаївна; Melnychuk, Svitlana M.
    Дисертацію присвячено обґрунтуванню основних концептуальних положень щодо правових форм реалізації функцій сучасної держави Україна як цілісного процесу. З метою належного аналізу правових форм реалізації функцій сучасної держави Україна оновлено поняттєво-категоріальний апарат відповідно сучасним реаліям, сформована пізнавальна конструкція, яка дозволила дослідити правові форми реалізації функцій сучасної держави Україна як цілісний процес в контексті трансформації суспільства. Обґрунтовано акцентується увага на тому, що Україна формується як демократична, правова, соціальна держава, для створення якої важливим є реалізація її функцій в правових формах. Аргументовано необхідність здійснення постійного моніторингу правових форм реалізації функцій сучасної держави Україна, зокрема правотворчої, інтерпретаційно-правової, правозастосовної, який дозволяє виявити проблеми їх здійснення та запропонувати основні засоби розв’язання. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення правових форм реалізації функцій сучасної держави Україна в процесі їх реформування. Диссертация посвящена обоснованию основных концептуальных положений относительно правовых форм реализации функций современного государства Украина. The dissertation is devoted to the substantiation of conceptual provisions of the legal forms of executing the functions of the modern state of Ukraine.
  • Item
    Правовий режим державної території (теоретико-правове дослідження). Legal Regime of the State Territory (theoretical and legal research).
    (2019-11) Паламарчук, Вікторія Андріївна; Palamarchuk, Viktoriia A.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2019. У роботі досліджені характеристики правового режиму державної території, його поняття, критерії класифікації та види, визначено правовий режим територіальних кордонів, правовий режим зміни державної території, а також особливості правового режиму окремих складових державної території. Встановлено та досліджено міжнародні та європейські стандарти правового режиму державних територій, здійснено їх аналіз та окреслено актуальні проблеми. Визначено гарантії забезпечення реалізації правового режиму території України. Запропоновано їх класифікацію та способи усунення прогалин у правовій регламентації використання та застосування останніх. Визначено шляхи удосконалення правового режиму території України. Запропоновано способи усунення прогалин у праві та внесення змін до вітчизняного законодавства з метою унеможливлення втрати державної території та зміни існуючого на ній правового режиму в наслідок протиправних дій. Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических и правовых основ правового режима государственной территории. Разработано авторское определение понятия «правовой режим государственной территории», учитывая существующие научные представления, опыт научного осмысления исследуемой проблематике. The work describes the characteristics of the legal regime of the state territory, it᾿s concept, criteria of classification and types, the legal regime of territorial boundaries, the legal regime of change of the state territory, as well as the features of the legal regime of certain components of the state territory. The international and European standards of the legal regime of the state territories have been established and investigated, their analysis and their actual problems are outlined. The guarantees of ensuring the realization of the legal regime of the territory of Ukraine are determined. The proposed classification and methods of eliminating gaps in the legal regulation of the use and use of the latter. The ways of improvement of the legal regime of the territory of Ukraine are determined. The ways of eliminating gaps in the law and making changes to domestic legislation are proposed, in order to prevent the loss of state territory and the change of the existing legal regime on it as a result of unlawful actions.
  • Item
    Концепція солідаризму: історія, теорія та практика впровадження в Україні. The concept of solidarity: history, theory and practice of implementation in Ukraine.
    (2019-05) Шевченко, Олена Станіславівна; Shevchenko, Olena
    Дисертацію присвячено дослідженню особливостей формування та розвитку концепції солідаризму в Україні на основі досвіду країн-учасниць ЄС. Визначені ознаки історії розвитку наукового пізнання функціонального призначення концепції солідаризму, виділено періодизацію історії її становлення та окреслено країни, де вона поширена. Розроблено теоретико-методологічну основу дослідження концепції солідаризму, а також з’ясовано поняттєво-категоріальний апарат концепції солідаризму. Охарактеризовано соціальну та ідеологічну основи формування концепції солідаризму, на підставі чого розкрито сутність концепції солідаризму, виходячи із поглядів європейських мислителів та представників політико-правової думки України. Аналіз держави і права в концепції солідаризму дозволив визначити їх загальні закономірності становлення, функціонування та розвитку. З’ясовано надзвичайно важливу роль культури у формуванні та розвитку концепції солідаризму. Висвітлено теоретичну модель гіпотетичної можливості реформування інститутів державної влади та громадянського суспільства в Україні в аспекті концепції солідаризму, враховуючи той факт, що жодна політична ідеологія не може вважатися обов’язковою. З огляду на відповідні міжнародно-правові стандарти та зарубіжний досвід розроблені пропозиції щодо визначення ролі концепції солідаризму у реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію. The dissertation is devoted to the study of the peculiarities of the formation and development of the concept of solidarity in Ukraine based on the experience of the EU member states. The signs of the history of the development of scientific knowledge of the functional purpose of the concept of solidarity have been identified, the periodization of the history of its formation has been identified and the country where it is widespread is outlined. The theoretical and methodological basis for the study of the concept of solidarity was developed, as well as the conceptual-categorical apparatus of the concept of solidarity was determined. The social and ideological foundations of the formation of the concept of solidarity are described, on the basis of which the essence of the concept of solidarity is revealed, based on the views of European thinkers and representatives of political and legal thought of Ukraine. The analysis of state and law in the concept of solidarity allowed to determine their general patterns of formation, functioning and development. An extremely important role of culture in the formation and development of the concept of solidarity was found out. The theoretical model of the hypothetical possibility of reforming the institutions of state power and civil society in Ukraine in the aspect of the concept of solidarity is considered, taking into account the fact that no political ideology can be considered obligatory. Taking into account the relevant international legal standards and foreign experience, proposals have been developed for defining the role of the concept of solidarity in implementing the strategic course of Ukraine on European integration. Диссертация посвящена исследованию особенностей формирования и развития концепции солидаризма в Украине на основе опыта стран-участниц ЕС. Определены особенности истории развития научного познания функционального назначения концепции солидаризма, выделено периодизацию истории ее становления и определены страны, где она распространена. Разработано теоретико-методологическую основу исследования концепции солидаризма, а также выявлено понятийно-категориальный аппарат концепции солидаризма.
  • Item
    Історико-правовий аналіз розвитку функцій прокуратури України. Historico-legal analysis of the functions of Prosecution Service of Ukraine.
    (2019-05) Жувака, Сергій Олександрович; Zhuvaka, Serhii
    Дисертація є одним із перших комплексних досліджень, в якому на основі всебічного опрацювання наукової літератури, вивчення нормативно-правових актів, раніше невідомих історико-правовій науці архівних документів і матеріалів та інших джерел, проводиться історико-правовий аналіз розвитку функцій прокуратури України. У роботі досліджуються витоки й особливості розвитку функцій здійснення нагляду за дотриманням та застосуванням звичаїв, загальнообов’язкових правил в в умовах родоплемінної консолідації праукраїнців, їх протодержавних і перших державних утворень, існування античних держав; давньоруський досвід підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в суді та його поширення в межах Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Королівства Польського та Речі Посполитої, а також за часів існування Запорозької Січі та Української гетьманської держави; функціональну діяльність прокуратури на теренах України наприкінці ХVIII – початку ХХ століть; за доби Української Революції 1917-1921 років та утвердження української державності. The thesis is one of first comprehensive research where on the basis of in-depth research study of scientific literature, review of statutory regulations, archival documents and materials and other sources previously unknown to historico-legal science it was made a historico-legal analysis of the functions of Prosecution Service of Ukraine. The origin and peculiarities of the supervising of compliance and application of customs, generally binding rules under existence of Scythian early state groups and ancient states; Old Russian experience of prosecution and representing the Government in the court and its dissemination within the Kingdom of Galicia–Volhynia, Grand Duchy of Lithuania and Poland (Rzeczpospolita) and also during the time of existence of Zaporizhian Sich and Ukrainian Cossack State; Prosecution Service functional activity in Ukraine at the end of XVIII – beginning of XX century; during the Ukrainian revolution of 1917-1921 and Ukrainian sovereignty assertion. Диссертация посвящена исследованию развития функций прокуратуры на территории Украины. В работе предлагается систематизировать источники по хронологическому и содержательному принципу. В связи с этим, выделяются три категории источников: 1) исследования, касающиеся истории становления прокуратуры определенной эпохи или отдельной территории; 2) научные публикации, посвященные функциям и правовым основам деятельности прокуратуры; 3) источники справочного характера по исследуемой тематике, в частности: своды законов, выписки с нормативно-правовых актов, обобщенные статистические данные, биографические сведения, мемуары, воспоминания, архивные материалы.
  • Item
    Юридична відповідальність у публічному праві. Legal liability in public law.
    (2019-02) Терещук, Микола Миколайович; Tereshchuk, Mykola
    Дисертацію присвячено дослідженню юридичної відповідальності в публічному праві. Осмислено еволюцію поглядів і бібліографію наукових досліджень юридичної відповідальності в публічному праві. Проаналізовано генезу юридичної відповідальності в публічному праві, а також обґрунтовано методологію її вивчення. Здійснено загальнотеоретичну характеристику юридичної відповідальності в публічному праві шляхом теоретичного пізнання ознак, правового інституту, принципів, механізму реалізації юридичної відповідальності в публічному праві, а також галузевих особливостей її функціонування. Розглянуто специфіку публічно-юридичної відповідальності вітчизняних вищих органів державної влади (глави держави, парламенту та уряду) та окремих зарубіжних країн, а також сформульовано й обґрунтовано пропозицій щодо її вдосконалення. Диссертация посвящена исследованию юридической ответственности в публичном праве. Осмыслена эволюция взглядов и библиография научных исследований юридической ответственности в публичном праве. Проанализированы генезис юридической ответственности в публичном праве, а также методология ее изучения. Осуществлена общетеоретическая характеристика юридической ответственности в публичном праве путем теоретического изучения признаков, правового института, принципов, механизма реализации юридической ответственности в публичном праве, а также отраслевых особенностей ее функционирования. Рассмотрена специфика публично-юридической ответственности отечественных высших органов государственной власти (главы государства, парламента и правительства) и отдельных зарубежных стран, а также сформулированы и обоснованы предложения по ее совершенствованию. The dissertation is devoted to the study of legal liability in public law. Understood the evolution of views and bibliography of scientific research of legal liability in public law. The bibliography of studies of legal liability in public law includes sources that are grouped into the following groups: by subject matter, as a result of which the works of philosophical and legal, general theoretical, branch, interindustry and applied nature are singled out; according to the criterion of the type of source – encyclopaedic, scientific and educational; according to the territorial criterion – domestic and foreign labor; by the number of authors – individual and collective. It is substantiated that the methodology necessary and sufficient for characterizing legal responsibility in public law is of a pluralistic nature and is a multi-level system of cognitive means (ideological foundations, principles of scientific cognition and transformation of reality, methodological approaches and methods), which systematically directs the researcher in solving the problems tasks, disciplines, organizes the process of finding and obtaining new scientific results.