Законодавче врегулювання правозастосування
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Поняття, сутність і значення діяльності підрозділів дізнання. Concept, Essence and Significance of the Activity of the Units of Knowledge(2021) Романов, М. Ю.; Romanov, M.Мета публікації –здійснити аналіз історичних, теоретичних і нормативних аспектів, що формують поняття, сутність та значення дізнання як спрощеної форми досудового розслідування. Акцентовано увагу на недостатньо досліджених аспектах теми, значенні відповідного інституту у функціонуванні механізму захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні. Наукова новизнадослідження полягає в тому, що в статті обґрунтовано значення функціонування інституту дізнання, на підставі статистичних даних, висвітленихорганами державної влади, встановлено, що цей інститут виконує основне завдання –щодо розвантаження слідчих підрозділів, а також відновлення порушених прав і свобод людини й громадянина. Проаналізовано напрацювання іноземних дослідників правоохоронних систем світу, а також галузі кримінології, що пов’язують ефективність функціонування державних інституцій з механізмом захисту прав і свобод людини. Визначено, що недоліком у функціонуванні відповідного інституту є брак організаційно-розпорядчих міжвідомчих нормативно-правових актів щодо спрощення ширшого обсягу процедур у досудовому розслідуванні кримінальних проступків, а також удосконалення вже наявних форм взаємодії. Висновки. Проаналізовано історичні, теоретичні та нормативні аспекти, що формують поняття, сутність і значення дізнання як спрощеної форми досудового розслідування. Розглянуто декілька альтернативних позицій вчених, що тлумачать основні категорії, обґрунтовано авторську позицію щодо визначення поняття дізнання, що є порядком дій конкретного уповноваженого суб’єкта. Аргументовано сутність дізнання як форми досудового розслідування та організаційно-аналітичний процес. Консолідовано позиції дослідників як обґрунтування значення досліджуваного інституту у функціонуванні держави загалом і системі кримінального процесу зокрема. Thepurpose, the author of the article, was to analyze the historical, theoretical and regulatory aspects that form the concept, essence and meaning of inquiry as a simplified form of pre-trial investigation. The attention is focused on the previously studied aspects of the relevant topic, attention is focused on the importance of the relevant institution in the functioning of the mechanism for the protection of human and civil rights and freedoms in Ukraine. Thescientific novelty of the researchlies in the fact that the article substantiates the importance of the functioning of the institute of inquiry, on the basis of statistical data illuminated by the state authorities, it is recorded that the relevant institute fulfills its main task –unloading investigative units, as well as ensuring the restoration of violated human and civil rights and freedoms.The significant developments of foreign researchers of the world's law enforcement systems, as well as the field of criminology, are involved, which interconnect the effectiveness of the functioning of state institutions with the mechanism for protecting human rights and freedoms. It was found that the lack of organizational and administrative interdepartmental normative legal acts to simplify an even larger volume of procedures in the pre-trial investigation of criminal offenses, as well as to improve existing forms of interaction, is a shortcoming in the functioning of the relevant institution. Conclusions.The historical, theoretical and normative aspects that form the concept, essence and meaning of inquiry as a simplified form of pre-trial investigation are analyzed. Several alternative points of view of scientists are investigated, they interpret the main categories, reasonably their own, the author's position regarding the definition of the concept of inquiry, which is characterized as the procedure for actions of a specific authorized subject. The essence of inquiry as a form of preliminary investigation and an organizational and analytical process is argued. The proposed positions of researchers regarding the substantiation of the importance of the relevant institution in the functioning of the state in general and the system of criminal procedure in particular are also consolidated.Item Штучний інтелект як інструмент правової реформи: потенціал, тенденції та перспективи. Artificial Intelligence as a Tool of Legal Reform: Potential, Trends and Prospects(2021) Кривицький, Ю. В.; Kryvytskyi, Yu.Метоюнаукової статті є узагальнення та розвиток теоретичних знань щодо потенціалу, тенденцій і можливих напрямів використання технологій штучного інтелекту як інструментуправової реформи, засобу підвищення ефективності її реалізації. Методологічнуосновунаукового пошуку становить сукупність принципів наукового пізнання (історизм, науковість, усебічність, плюралізм), методологічних підходів (діяльнісний,системний, компаративний, аксіологічний), загальних методів мислення (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення), філософських (діалектичний, метафізичний, герменевтичний, гносеологічний), загальнонаукових (історичний, синергетичний, функціональний, структурний) і конкретно-наукових (формально-юридичний, порівняльно-правовий) методів, застосування яких забезпечило обґрунтованість і вірогідність результатів дослідження природи штучного інтелекту як новітнього інструментарію технології здійснення правової реформи в сучасних умовах. Наукова новизнапублікації полягає в тому, що вперше висві-тленопотенціал технологій штучного інтелекту як важливого інструмента правової реформи, новітнього засобу підвищення ефективності її реалізації завдяки можливості штучного інтелекту приймати раціональні правові рішення, максимально адекватні обставинам правового розвитку, фактично в режимі реального часу, зокрема через розширення горизонтів законодавчої діяльності, удосконалення законодавчого процесу й урізноманітнення законодавчої техніки шляхом діджиталізації (цифровізації) правової інформації; удосконалено характеристику сучасного стану, тенденцій та основних векторів упровадження штучного інтелекту в правову сферу та юридичну практичну діяльність; набули подальшого розвитку наукові уявлення про доктринальні йнормативні підходи до розуміння природи штучного інтелекту, а також дискусійні питання та ймовірні загрози й виклики, пов’язані з правовим регулюванням створення, упровадження та використання технологій штучного інтелекту.Висновкинаукової статті зводяться до таких положень: поширення технологій штучного інтелекту в сучасному світі набирає дедалі більших обертів. Доволі швидко людина не зможе уявити життя без систем штучного інтелекту, що, найімовірніше, можуть стати наймасштабнішим інноваційним проєктом за всю історію людськоїцивілізації. Досі не сформованоєдиногопідходудо розуміння природи штучного інтелекту в технічній сфері, що зумовлює певну невизначеність у правовій, соціальній і морально-етичній галузях. Існує дискусія між різними групами експертів-юристів з приводу правових аспектів розвитку штучного інтелекту, можливого визнання правосуб’єктності роботів зі штучним інтелектом, необхідності розробленнянових механізмів реалізації юридичної відповідальностіта відшкодування шкоди в умовах використання штучного інтелекту. Останнімирокамиінтенсивно з’являються приклади реалізації систем зі штучним інтелектом у різних сферах і сегментах соціальної активності, що здебільшого позитивно вражають своїми результатами. Використання технологій штучного інтелекту в правовій сфері та юридичній практичній діяльності є важливим чинником розвитку правової системи, забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Потенціал технологій штучного інтелекту може сприяти розв’язанню складних, першочергових правових завдань, здійсненню істотних і прогресивних правових перетворень (нововведень у правовій системі, системі права, системі законодавства тощо). Застосування штучного інтелекту під час правової реформи дає змогусуттєво розширити горизонти законодавчої діяльності, удосконалити законодавчий процес й урізноманітнити законодавчу техніку. The purposeof the scientific article is to generalize and develop theoretical knowledge about the potential, trends and possible directions of using artificial intelligence technologies as a tool of legal reform, a means of improving the effectiveness of its implementation. The methodologicalbasis of scientific research is a set of principles of scientific knowledge (historicism, science, comprehensiveness, pluralism), methodological approaches (activity, system, compara-tive, axiological), general methods of thinking (analysis, synthesis, abstraction, generalization), philosophical (dialectical, metaphysical, metaphysical, metaphysical, metaphysical,hermeneutic, epistemological), general scientific (historical, synergetic, functional, structural) and specific scientific (formal-legal, comparative-legal) methods, the application of which provided the validity and reliability of the results of the study of the nature of artificial intelligence as the latest technology for legal reform. The scientific noveltyof the publication is that for the first time the potential of artificial intelligence technologies as an important tool of legal reform, the latest means of improving its implementation due to its ability to make rational legal decisions, most adequate to the circumstances of legal development, in fact in real time. legislative activity, improvement of the legislative process and diversification of legislative techniques through digitaliza-tion of legal information; improved characteristics of the current state, trends and main vectors of the introduction of artifi-cial intelligence in the legal field and legal practice; scientific ideas about doctrinal and normative approaches to under-standing the nature of artificial intelligence, as well as debatable issues and possible threats and challenges related to the legal regulation of the creation, implementation and use of artificial intelligence technologies have been further devel-oped. The conclusionsof the scientific article are reduced to the following provisions, namely: the spread of artificial intelligence technologies in the modern world is gaining momentum. Soon enough, man will not be able to imagine life without artificial intelligence systems, which are likely to become the largest innovation project in the history of earthly civilization. At present, there is no single approach to understanding the nature of artificial intelligence in the technical field, which causes some uncertainty in the legal, social and moral-ethical fields. There is a discussion between different groups of legal experts on the legal aspects of the development of artificial intelligence; possible recognition of the legalpersonality of robots with artificial intelligence; the need to develop new mechanisms for the implementation of legal liability and compensation for damage in the use of artificial intelligence. In recent years, there have been intensive ex-amples of the implementation of artificial intelligence systems in various fields and segments of social activity, which are mostly positive for their results. The use of artificial intelligence technologies in the legal field and legal practice is an important factor in the development of the legal system, ensuring the rights and freedoms of man and citizen. The poten-tial of artificial intelligence technologies can contribute to the solution of complex, priority legal tasks, the implementation of significant and progressive legal transformations (innovations in the legal system, legal system, legal system). The use of artificial intelligence during legal reform allows to significantly expand the horizons of legislative activity, improve the legislative process and diversifylegislative techniques.Item Проблеми охорони здоров’я людини впроєкті Кримінального кодексу України. The Issues of Human Health Care in the Project of Criminal Code of Ukraine(2021) Катеринчук, К. В.; Katerynchuk, K.; Грищенко, А. Л.; Hryshchenko, A.Мета дослідження –висвітлити проблемні питання, пов’язані з кримінально-правовою охороною здоров’я людини,ізапропонувати відповідні зміни до чинного кримінального законодавства України. Задля її досягнення було поставленотакі завдання: проаналізувати проєкт Кримінального кодексу України щодо заподіяння шкоди плоду людини, заподіяння шкоди під час заняття спортом, тяжкої шкоди здоров’ю, страждання, насильства, домашнього насильства; здійснити порівняльну характеристику деяких положень проєкту Кримінального кодексу України з чинним кримінальним законодавством. Методологія.Проблеми охорони здоров’я людини є об’єктом наукових пошуків, які тривають з часу виникнення перших держав, тому вони потребують коректної методології. Вибір методології дослідження має забезпечити системне вивчення сучасних тенденцій нормотворення у сфері кримінально-правової охорони здоров’я людини. З огляду на поставлену мету, специфіку об’єкта й предмета дослідження обрано відповідний методологічний інструментарій, здійснено опрацювання, аналіз й узагальнення результатів дослідження. У процесі аналізу чинного кримінального законодавства та проєкту Кримінального кодексу України застосовано порівняльно-правовий метод, а також спеціальний метод дослідження –метод системного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу чинного кримінального законодавства та проєкту Кримінального кодексу України обґрунтовано можливість і доцільність удосконалення кримінального законодавства у сфері охорони здоров’я людини. Висновки.Термінологія законодавства України про кримінальну відповідальність має бути точною, відповідати змісту йне містити зайвої деталізації. Зміна певних положень Кримінального кодексу України забезпечили б точну та повну відповідність змісту деякої термінології та її призначення; вичерпний обсяг правового регулювання, ясність і доступність. The purposeof the research is to highlight problematic issues that are connected to criminal and legal protection of human health and offer corresponding changes to current criminal legislation of Ukraine. To achieve this, there were the following tasks set: to analyze the Project of the Criminal Code of Ukraine in the part of (causing harm to human fetus; causing harm during sports activity; serious damage to health; suffering; abuse; domestic violence); to perform comparative analysis of some clauses of the Project of Criminal Code of Ukraine and current criminal legislation. Methodology. The issues of human health protection are the object of continuous scientific researches that have been going on since the moment of the appearance of firstcountries. Therefore, they require correct methodology. The choice of research methodology has to ensure systematic study of modern trends in rulemaking in the sphere of criminal and legal protection of human health. According to the stated objective, specific character of the object and subject of the research, there were chosen specific methodological tools. The study, analysis and generalization of results have been carried out. Thus, during the analysis of current criminal legislation and the Project of the Criminal Code of Ukraine the comparative legal method was applied. The special method of research that was used in the article was the method of system analysis. Scientific noveltyof the research is that, based on the analysis of current criminal legislation and the Project of the Criminal Code of Ukraine, the possibility and advisability of the improvement of the criminal legislation in the sphere of human health protection was justified. Conclusion.The terminology of the Law of Ukraine on criminalliability should be exact, correspond to the contents and avoid unnecessary detail. The change of certain clauses of the Criminal Code of Ukraine would provide exact and total compliance of the meaning of certain terminology with its intended purpose; comprehensive legal regulation, clarity and accessibility.Item Порядок проникнення до житла або іншого володіння особи: актуальні проблеми теорії та практики. The Order of Entrance to the House or other Property of a Person: Current Issues of Theory and Practice(2021) Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.; Грига, М. А.; Hryha, M.; Дуда, А. В.; Duda, A.Метоюстатті є аналіз проблемних питань кримінального процесуального порядку проникнення до житла чиіншого володіння особи та формування на цій підставі науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення чинного законодавства і практики його застосування. Методологія. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, положення Кримінального процесуального кодексу України, а також практика його застосування. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній: 1)висвітлено особливості передбачених у Кримінальному процесу-альному кодексіУкраїни порядків проникнення до житла чи іншого володіння особи (за добровільною згодою особи, яка ними володіє чи користується; на підставі ухвали слідчого судді; без ухвали слідчого судді в невідкладних випадках із подальшим отриманням такої ухвали після проникнення до житла чи іншого володіння особи); 2)сформульовано рекомендації щодо їх застосування на практиці, а також визначено напрями вдосконалення. За результатами дослідженнясформульовано комплекс пропозицій, спрямованих на вдосконалення положень КПК України, що регламентують порядки проникнення до житла або іншого володіння особи, і практики їх застосування, зокрема: 1)сформульовано рекомендації щодо одержання та процесуального оформлення добровільної згоди на таке проникнення; 2)встановлено, що проникнення за добровільною згодою можливе під час затримання уповноваженою службовою особою та огляду місця події;3)аргументовано, що визнання протоколу огляду місця події, проведеного за наявності добровільної згоди особи, яка володіє житлом чи іншим володінням, допустимим доказом залежить від результатів тлумачення судом відповідних положень КПК України (така ситуація є сприятливим середовищем для реалізації корупційних практик); 4)визнано необґрунтованою позицію Верховного Суду, відповідно до якої, якщо слідчий суддя видає ухвалу про надання певному слідчому дозволу на проведення обшуку, то обшук має проводити лише цей слідчий, який не має права доручати проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії оперативним працівникам; 5)запропоновано розширити перелік невідкладних випадків для проведення огляду чи обшуку в житлі або іншому володінні особи або ж чітко регламентувати в КПК України можливість проведення огляду чи обшуку в житлі чи іншому володінні особи за наявності добровільної згоди власника чи користувача та без подальшого звернення до суду за одержанням відповідної ухвали; 6)висловлено пропозицію стосовно доповнення КПК України положеннями, які надали б можливістьпроведення не лише огляду та обшуку, а й інших слідчих (розшукових) дій у житлі чи іншому володінні особи (наприклад, слідчого експерименту в житлі чи іншому володінні особи). The purposeof the article is to analyze the problematic issues of the criminal procedure for penetration into hous-ing or other property of a person and the formation on this basis of scientifically sound recommendations for improving existing legislation and practice of its application. Methodology.The article uses a set of scientific methods, namely: terminological, system-structural, formal-logical, comparative-legal. The theoretical basis of the study are the works of Ukrainian and foreign scientists, the provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine, as well as the practice of its application. The scientific noveltyof the article is that it: 1) reveals the features of the CPC of Ukraine procedures for penetration into housing or other property of a person (with the voluntary consent of the person who owns or uses them, based on the decision of the investigating judge; urgent cases with the subsequent receipt of such decision after penetra-tion into housing or other possession of the person); 2) recommendations for their application in practice are formulated, as well as areas for improvement are identified. Conclusions.According to the results of the study, a number of pro-posals aimed at improving the provisions of the CPC of Ukraine governing the procedures for penetration into housing or other property of a person, and the practice of their application, in particular: 1) formulated recommendations for obtain-ing and procedural registration of voluntary consent tosuch penetration; 2) it is established that intrusion with voluntary consent is possible during the detention by an authorized official and inspection of the scene; 3) it is argued that today the recognition of the protocol of the scene, conducted with the voluntary consent of the person who owns housing or other property, admissible evidence depends on the results of the court’s interpretation of the relevant provisions of the CPC of Ukraine (this situation is a favorable environment for corruption); 4) the position of the Supreme Court is recog-nized as unfounded, according to which if the investigating judge issues a decision to grant a certain investigative permit to conduct a search, the search should be conducted only by the investigator, who has no right to entrust this investiga-tive (search) action to operatives; 5) it is proposed to expand the list of urgent cases for inspection or search of housing or other property of a person or clearly regulate in the CPC of Ukraine the possibility of inspection or search of housing or other property of a person with the voluntary consent of the owner or user and without further appeal to the court. obtain-ing an appropriate resolution; 6) a proposal was made to supplement the CPC of Ukraine with provisions that would allow not only inspection and search, but also other investigative (search) actions in a person’s home or other property (for example, an investigative experiment in a person’s home or other property).