Правове регулювання службових розслідувань у трудовому праві України. Legal regulation of official investigations in the Labor law of Ukraine.

Abstract
Дисертаційне дослідження присвячено аналізу сучасного стану та проблем правового регулювання службових розслідувань у трудовому праві України. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у тому, щоб з’ясувати сутність та особливості правового регулювання службових розслідувань у трудовому праві України, а також спираючись на позитивний вітчизняний та зарубіжний досвід встановити напрямки вдосконалення загального та спеціального трудового законодавства, норми якого спрямовані на врегулювання відповідної діяльності. Здійснено історико-правовий аналіз становлення інституту службових розслідувань у трудовому праві, на основі чого було виокремлено шість ключових етапів його розвитку. Наголошено, що на сьогоднішній день вказаний інститут знаходиться на стадії свого активного розвитку та потребує більшої уваги як з боку законодавця, так і представників трудової галузі права. Доведено, що під службовим розслідуванням слід розуміти окрему важливу стадію дисциплінарного провадження, яка складається з передбачених нормами чинного законодавства процесуальних дій, що реалізуються уповноваженими суб’єктами з метою встановлення наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку у діях працівника, дослідження причин та умов вчинення правопорушення та встановлення ступеня його вини у протиправному діянні, або бездіяльності, а також у підготовці пропозицій щодо способів усунення причин вчиненого дисциплінарного проступку та міри відповідальності. Зазначено, що досягти ефективності службового розслідування можливо лише за таких умов: 1) дотримання чинного законодавства, що регламентує порядок та процедуру проведення службових розслідувань для різних категорій працівників; 2) створення необхідних економічних, організаційних та інших умов для проведення якісного службового розслідування; 3) забезпечення неупередженості та об’єктивності діяльності Дисциплінарних комісій. Встановлено, що до особливостей службового розслідування необхідно віднести наступні: а) метою службового розслідування є встановлення всіх причин, умов та обставин вчиненого правопорушення працівником, ступеня тяжкості та наслідків вчиненого дисциплінарного правопорушення; б) реалізується виключно уповноваженим на це суб’єктом (здебільшого Дисциплінарними комісіями); в) проводиться у визначених законом формах та за допомогою використання специфічного набору методів; г) підставами для призначення проведення службового розслідування може бути невиконання або неналежне виконання працівником своїх обов’язків; ґ) важливим завданням службового розслідування є підготовка пропозицій щодо усунення причин та умов вчиненого дисциплінарного проступку з метою профілактики вчинення дисциплінарних проступків. Аргументовано, що принципи службового розслідування в трудовому праві України – самостійна категорія, яка характеризує сукупність передбачених та врегульованих законодавством, вихідних начал, основоположних ідей, на яких має будуватись відповідна діяльність. До вказаних засад віднесено: верховенство права; принцип законності; принцип рівності; принцип процедурності; принцип результативності; принцип виховання. Визначено, що нормативно-правове регулювання службових розслідувань у трудовому праві України – це здійснюваний за допомогою норм трудового права особливий, упорядковуючи вплив на суспільні відносини, що виникають в процесі реалізації відповідних заходів. Відмічена загальна недосконалість нормативно-правового регулювання службових розслідувань у трудовому праві України, адже механізми його здійснення за великим рахунком регламентовано здебільшого спеціальними підзаконними документами, які становлять правові засади дисциплінарної відповідальності за окремими напрямами трудової діяльності, зокрема, у сфері поліцейської діяльності, військової та державної служби тощо. Запропоновано низку змін та доповнень до діючого КЗпП, які спрямовані та вирішення вказаної проблеми. Під організацією проведення службового розслідування запропоновано розуміти сукупність визначених нормами чинного законодавства послідовних управлінських дій, які здійснюють уповноважені особи з метою створення належних умов для подальшої реалізації заходів службового розслідування. З’ясовано, що організація проведення службового розслідування, перш за все, включає необхідність створення дисциплінарних комісій. Останні у найбільш загальному розумінні являють собою створені у встановленому порядку спеціально-уповноважені суб’єкти, які, як правило, складаються із працівників відповідного підприємства, установи, організації, та єдиною метою діяльності яких є проведення службового розслідування з метою визначення всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку працівником. Констатовано загальну недосконалість всіх законодавчих положень, які визначають нормативно-правові засади організації діяльності дисциплінарних комісій. Зокрема мова йде про те, що в жодному законодавчому та підзаконному акті не закріплено принципи формування та функціонування дисциплінарних комісій. Запропоновано авторське бачення щодо переліку відповідних принципів. Виокремлено наступні найбільш характерні особливості організації проведення службового розслідування у трудовому праві України: по-перше, вона має бути чітко регламентованою нормами законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, а також локальними нормативними джерелами; по-друге, організації має передувати настання певного юридичного факту (наявність підстав та умов для проведення службового розслідування); по-третє, організація передбачає вчинення комплексну управлінських дій, що передбачають видання наказу та утворення Дисциплінарних комісій, тощо. Встановлено, що на сьогоднішній день службове розслідування має безліч форм прояву та порядків здійснення. В кожній сфері трудової діяльності, де службове розслідування застосовується, як важіль забезпечення трудової дисципліни, структура його провадження: по-перше, має різний набір етапів; по-друге, в одних випадках передбачає комісійне проведення службового розслідування, в інших – консолідує дисциплінарну волю у відповідного суб’єкта; по-третє, в кожному окремому випадку існують відмінні процедурні моменти проведення службових розслідувань та підходи до оформлення їх результатів; по-четверте, підзаконні нормативні акти визначають різний набір прав працівників, стосовно яких проводиться службове розслідування, при цьому в КЗпП даному питанню взагалі не присвячено жодних норм. Констатовано, що під гарантіями дотримання прав та свобод працівника в процесі проведення службового розслідування слід розуміти сукупність визначених нормами загального та спеціального трудового законодавства інструментів та засобів, які в своїй діяльності використовують суб’єкти відповідних правовідносин з метою захисту прав, свобод та інтересів працівника, по відношенню якого здійснюється дане розслідування. Вказані гарантії поділено на дві великі групи: 1) нормативно-правові та 2) організаційні. Узагальнено, що на сьогоднішній день загальним трудовим законодавством, перелік гарантій дотримання прав та свобод працівника в процесі проведення службового розслідування є фактично не визначеним. Вирішити це проблемне питання необхідно у Трудовому кодексі України, прийняття якого наразі є одним із найактуальніших. Узагальнено, що на сьогоднішній день найбільш доцільно виділити дві основні моделі юридичного регулювання та процесу реалізації інституту службових розслідувань. Перша модель притаманна США та країнам Європи, визначає службове розслідування як частину процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Друга модель застосовується в країнах пострадянського простору та окремих державах Азії. Її зміст полягає в тому, що службове розслідування здебільшого має статус окремого юридичного інституту, який регламентується нормами єдиного кодифікованого нормативно-правового акту про працю. При цьому, в рамках другої моделі процедура службового розслідування не регламентується локальними трудоправовими актами та має чіткий ряд вимог, закріплених в межах кодифікованого документу. Узагальнено найбільш позитивний зарубіжний досвід у сфері здійснення службового розслідування та опрацьовано можливості його використання в Україні задля вдосконалення відповідного трудо-правового інституту. Акцентовано увагу на тому, що наявність широкого кола спеціальних нормативно-правових актів з питань службових розслідувань, а також відсутність хоча б якихось положень з цього приводу у Кодексі законі про працю України, є чинником низки проблем, найбільш суттєвими з яких є: по-перше, розмежування трудового та адміністративного регулювання службового розслідування; по-друге, законність застосування роботодавцем процедури службового розслідування за відсутності чітких законодавчих приписів з цього приводу. Запропоновано напрямки подолання відповідних проблем. Наголошено, що для того, щоб службове розслідування не розцінювалося як тиск на найманого працівника та як щось незаконне, в силу відсутності положення про його проведення, з метою забезпечення прав і законних інтересів працівників, щодо яких дане розслідування проводиться, а також у цілях забезпечення певної одноманітності застосування даної процедури доцільно розробити типовий порядок або рекомендації щодо проведення службових розслідувань на підприємствах (в установах, організаціях). Даний документ має місити лише загальні, найбільш суттєві та принципові положення з питань проведення зазначених розслідувань. The Thesis is devoted to the problem of legal regulation of official investigations in the labor law of Ukraine. The dissertation provides theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which is to clarify the nature and features of legal regulation of official investigations in labor law of Ukraine, as well as to identify the areas for improvement of general and special labor legislation, whose rules are aimed at regulating the relevant activities, based on positive domestic and foreign experience.
Description
Keywords
інститут, службове розслідування, трудове право, принципи, нормативно-правове регулювання, official investigation, labor law, historical and legal analysis
Citation
Collections