Використання спеціальних знань під час розслідування корупційних кримінальних правопорушень.
Loading...
Date
2021-08
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021.
У дисертації розроблено теоретичні положення та науково обґрунтовані рекомендації щодо використання спеціальних знань під час розслідування корупційних кримінальних правопорушень.
Встановлено, що наукові дослідження питань використання спеціальних знань у кримінальних провадженнях здійснювалися у таких аспектах: використання спеціальних знань при розслідуванні окремих видів кримінальних правопорушень, зокрема у сферах економіки, діяльності органів державної влади; призначення та проведення окремих видів судових експертиз; залучення спеціалістів для їх участі у слідчих (розшукових) діях; загальнонаукові та теоретичні основи використання спеціальних знань у кримінальному процесі. Більшість наукових праць про використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, зокрема й корупційних, виконано до набуття чинності Кримінального процесуального кодексу України 2012 року.
Окремі аспекти використання спеціальних знань під час розслідування корупційних кримінальних правопорушень вітчизняними вченими розглядалися при дослідженні: а) методики розслідування одержання неправомірної вигоди службовою особою; зловживання владою або службовим становищем – у формі проведення судових експертиз та залучення спеціалістів у слідчі (розшукові) дії; б) особливостей розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; економічних злочинів, у тому числі у сфері сільськогосподарського виробництва, будівництва, розкрадань майна шляхом зловживання службовим становищем; незаконного збагачення; в) процесуального порядку використання спеціальних знань у кримінальному провадженні (залучення прокурором спеціаліста у кримінальне провадження за ст. 368 Кримінального кодексу України, участі спеціаліста у збиранні доказів для криміналістичного забезпечення доказування та ін.); г) окремих видів спеціальних знань, що використовуються під час розслідування кримінальних правопорушень (спеціальні економічні, бухгалтерські, товарознавчі знання).
Розроблено криміналістичну класифікацію корупційних кримінальних правопорушень, в основу якої покладено значущі для їх розслідування в цілому та використання спеціальних знань, зокрема, критерії. Корупційні кримінальні правопорушення класифіковано за суб’єктом злочину; за предметом злочинного посягання; за способом вчинення; за розміром шкоди та ступенем тяжкості наслідків. Класифікація цих правопорушень за предметом злочинного посягання забезпечує адекватне визначення якісних та кількісних характеристик відповідних об’єктів за допомогою використання спеціальних знань. Корупційні кримінальні правопорушення класифікуються за розміром шкоди та ступенем тяжкості наслідків, що виявляється у грошовому еквіваленті: вартість майна, здобутого злочинним шляхом; розмір бюджетних коштів; грошовий еквівалент заподіяної шкоди та злочинних наслідків; встановлення розміру неправомірної вигоди. Дана класифікація є суттєвою для використання спеціальних знань у галузі товарознавства, економіки, а також у поєднанні з іншими видами спеціальних знань.
Окреслено перелік спеціальних знань, що використовуються під час розслідування корупційних кримінальних правопорушень. До таких видів відносять: а) криміналістичні знання та їх підвиди – спеціальні криміналістичні знання у галузі судової фотографії, відеозйомки та звукозапису, у галузі криміналістичного слідознавства та трасології, у галузі технічного дослідження документів і почеркознавства, у галузі зброєзнавства та балістики, у галузі вибухотехніки; б) спеціальні знання у галузі матеріалів, речовин та виробів; в) спеціальні знання в галузі радіоактивних матеріалів; г) спеціальні економічні знання; д) спеціальні товарознавчі знання; е) спеціальні автотоварознавчі, транспортно-товарознавчі знання та знання у сфері військового майна; є) спеціальні будівельно-технічні, земельно-технічні, оціночно-будівельні, оціночно-земельні, дорожньо-технічні знання та знання з питань землеустрою; ж) спеціальні знання у галузі інформаційних та комп’ютерних технологій; з) спеціальні психологічні знання. У кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення також можуть використовуватися спеціальні з медицини, психіатрії, окремих галузей мистецтва, виробництва, освіти, сфери надання послуг тощо.
Додатково обґрунтовано положення про відмінність між використанням і застосуванням спеціальних знань. До суб’єктів використання спеціальних знань під час розслідування корупційних кримінальних правопорушень віднесено слідчого, прокурора, слідчого суддю, суддю, адвоката-захисника. До суб’єктів застосування відповідних знань – спеціаліста, ревізора, перевіряючого, експерта, перекладача (сурдоперекладача). Остання група суб’єктів є «обізнаними особами». Удосконалено поняття обізнаних осіб у кримінальному провадженні, а саме: це суб’єкти, які володіють спеціальними знаннями і навичками, залучені до кримінального провадження незалежно від наявних у них прав і обов’язків та які сприяють уповноваженим особам у розв’язанні питань кримінального провадження на підставі застосування власних спеціальних знань і навичок.
Класифіковано форми використання спеціальних знань під час розслідування корупційних кримінальних правопорушень. З урахуванням основної мети використання спеціальних знань у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення – отримання доказової інформації шляхом застосування спеціальних знань залучених до цих проваджень обізнаних осіб, запропоновано такі форми використання спеціальних знань: процесуальні (залучення та участь спеціаліста у проведенні слідчих (розшукових) дій; залучення експерта та призначення судових експертиз; допит експерта); непроцесуальні (ревізії та перевірки; попередні дослідження слідів, речових доказів та перевірка за криміналістичними обліками); змішана форма (довідково-консультаційна діяльність).
Встановлено, що спеціалістами, які найчастіше залучаються у кримінальне провадження про корупційне правопорушення, є: а) спеціалісти-криміналісти; б) експерти науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів та інших державних спеціалізованих установ, що здійснюють судово-експертну діяльність; в) слідчі-криміналісти слідчих управлінь Національної поліції України; г) інші фахівці (економісти, ревізори та перевіряючі; посадові особи – військовослужбовці; товарознавці, автотоварознавці, фахівці з оцінки майна; інженери-будівельники, проєктанти, землевпорядники, геодезисти; інженери-програмісти і фахівці у сфері інформаційних та комп’ютерних технологій й ін.). Наведений перелік спеціалістів не є вичерпним.
Доведено, що при розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень під час огляду, обшуку, отриманні зразків для експертизи, допиту залучений спеціаліст надає технічну допомогу (застосовує різні техніко-криміналістичні засоби щодо збирання, попереднього дослідження та фіксації слідів злочину), тактико-методичні поради (консультує з приводу обрання слідчим певних тактичних прийомів і технічних засобів збирання слідів і їх фіксації та перебігу слідчої дії), забезпечує створення умов проведення слідчої дії, фіксує обстановку місця події, перебіг процесуальної дії; виявляє, фіксує, вилучає сліди злочину, проводить їх попереднє дослідження.
Обгрунтовано, що проведення ревізій та перевірок є ефективним засобом виявлення способів вчинення і приховування корупційних кримінальних правопорушень, що вчиняються посадовими особами підприємств, установ, організацій шляхом фальсифікації (або знищення) документальних відомостей, приховування чи маскування інформації щодо службової протиправної діяльності.
Напрямами використання спеціальних знань спеціаліста під час проведення ревізії та перевірки є: визначення питань, що підлягають з’ясуванню під час ревізії (перевірки); визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди (збитків) та посадових (службових) осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальної шкоди; відбирання спеціалістом, який проводить ревізію або перевірку, письмових пояснень від посадових та матеріально відповідальних осіб підприємства, що ревізується (перевіряється); довідково-консультаційна допомога спеціаліста у сфері економіки.
Використання окремих видів криміналістичних обліків під час розслідування корупційних кримінальних правопорушень залежить від низки чинників: сфери діяльності підприємства, установи, організації, де виявлено корупційні правопорушення, предмета посягання, способу вчинення правопорушення, слідової картини, характеристики особи злочинця та потерпілого, інших обставин. При цьому використовуються трасологічний, дактилоскопічний, балістичний обліки; облік холодної зброї; грошових знаків, бланків документів, цінних паперів та пластикових платіжних карток; осіб за ознаками зовнішності; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; записів голосів та мовлення осіб; ідентифікаційних позначень транспортних засобів та реквізитів документів; матеріалів, речовин та виробів й ін.
При необхідності з метою отримати інформацію про особу, яка причетна до корупційного кримінального правопорушення, або про певний об’єкт правопорушення, використовують можливості інформаційно-пошукових систем Міністерства внутрішніх справ України – Національної поліції та Експертної служби. Наведено можливості використання інших автоматизованих інформаційно-пошукових систем та державних реєстрів для отримання необхідної під час розслідування корупційних кримінальних правопорушень інформації, а саме Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру й ін.
Перспективними в інформаційному забезпеченні розслідування корупційної злочинності визнано розроблення автоматизованих консультаційно-аналітичних систем, які забезпечать інформаційний криміналістичний супровід розслідування відповідних правопорушень та впровадження у правоохоронну практику новітніх технологій штучного інтелекту.
На підставі аналізу наукових джерел та вивчення слідчої і судової практики встановлено перелік експертиз, які призначаються під час розслідування корупційних кримінальних правопорушень: почеркознавчі; технічні експертизи документів; експертизи вогнепальної зброї; трасологічні; вибухово-технічні; фототехнічні та портретні; відео- звукозапису; матеріалів, речовин та виробів; інженерно-транспортні; будівельно-технічні; земельно-технічні; пожежно-технічні; комп’ютерно-технічні; оціночно-будівельні; оціночно-земельні; експертизи з питань землеустрою; економічні; товарознавчі; автотоварознавчі; транспортно-товарознавчі; експертизи військового майна та ін.
Визначено зміст підготовчого, робочого і завершального етапів призначення судових експертиз у кримінальному провадженні про корупційне правопорушення.
Систематизовано об’єкти, основні завдання, що вирішують судові експертизи, та запропоновано типові переліки запитань, які ставляться експерту для вирішення під час розслідування корупційних кримінальних правопорушень.
Згруповано можливості окремих видів судових експертиз вирішувати ідентифікаційні, діагностичні, класифікаційні питання, що потребують з’ясування у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення.
З урахуванням аналізу кримінального процесуального законодавства України, слідчої та судової практики, наукових джерел детально розкрито процес допиту експерта в суді у кримінальному провадженні про корупційне правопорушення. Виокремлено процесуальні передумови одночасного допиту двох чи більше експертів в суді, якими є: наявність розбіжностей у результатах їх досліджень, одноосібні роздільні допити експертів, які проводили дослідження, за результатами яких не вдалося з’ясувати причини невідповідностей у наданих висновках. Встановлено, що основними причинами розбіжностей у висновках експертів, одержаних судом у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення, є: надання інших вихідних даних сторонами кримінального провадження; різне формулювання запитань; представлення інших порівняльних зразків; застосування експертами різних методик дослідження.
Description
Keywords
корупція, корупційні кримінальні правопорушення, спеціальні знання, судова експертиза, спеціаліст, участь спеціаліста у слідчій (розшуковій) дії