Адміністративна відповідальність за порушення вимог фінансового контролю. Administrative responsibility for violation of financial control requirements.
Loading...
Date
2022-11
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
юридичний склад адміністративного правопорушенняУ дисертації запропоновано вирішення наукового завдання, яке полягає в комплексному дослідженні сутності та особливостей адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, обґрунтуванні напрямків і шляхів вдосконалення адміністративного законодавства та правозастосування у цій сфері.
Основна частина дисертації містить вступ, три розділи, що охоплюють сім підрозділів, висновки.
У Розділі 1 «Теоретико-методологічні та правові засади адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю» здійснено аналіз наукових публікацій, які стосуються адміністративно-правових заходів протидії корупції, застосування заходів фінансового контролю та адміністративної відповідальності за правопорушення його вимог. Підкреслюється, що на сьогодні залишається малодослідженою проблематика адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, яка на рівні дисертаційного дослідження фактично не розглядалася. Лише окремі питання порушення поліцейськими вимог фінансового контролю були предметом досліджені у 2016 році А. В. Титко.
Визначається, що на сьогодні залишається низка науково не досліджених тематик, які стосуються адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, зокрема, уточнення часу з якого наступає адміністративна відповідальність за порушення вимог фінансового контролю; визначення документів, які повинні долучатися до адміністративних протоколів про порушення вимог фінансового контролю; встановлення обставин, які необхідно виявляти під час складання адміністративних протоколів про порушення вимог фінансового контролю; дослідження особливостей притягнення інших категорій осіб до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю; зясування обставин, які повинен встановити суд під час судового розгляду протоколу про порушення вимог фінансового контролю тощо. Обгрунтовано необхідність використання історико-правового, діалетичного, статистичного, формально-логічного методів, системного аналізу, системно-структурний та інших методів дослідження під час написання дисертації з урахуванням специфіки теми, мети і завдання дослідження. Вказане сприяло розробленню пропозицій щодо практичного застосування отриманих результатів, обґрунтуванню проєктів нормативно-правових актів щодо врегулювання виявлених недоліків притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.
Досліджено історичний процес становлення правової системи декларування доходів в нашій державі та запровадження адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, який умовно поділено на чотири етапи: перший – з 1993 року по 2009 рік; другий – з 2009 року по 2010 рік; третій – з 2011 року по жовтень 2014 року; четвертий – після 14 жовтня 2014 року та продовжується реалізуватися по теперішній час. Визначається нормативні акти, які регламенують: створення ЄДРД, формування, зберігання, обробку, автоматизовану перевірку та опублікування результатів подання декларацій; роз’яснення щодо правил та вимог подання суб’єктами електронних декларацій; визначення посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків; діяльності уповноважений суб’єктів, які наділені правом перевіряти своєчасність подання декларацій; проведення перевірок та службових розслідувань за результатами несвоєчасного подання декларацій порядку оформлення протоколів за порушення вимог фінансового контролю тощо.
У Розділі 2 «Юридичний склад порушення вимог фінансового контролю» надається характеристика основних елементів складу порушення вимог фінансового контролю: об’єкту, об’єктивної сторони, суб’єкту та суб’єктивної сторони. Надається авторські визначення понять «загальний об’єкт порушення вимог фінансового контролю», «родовий об’єкт порушення вимог фінансового контролю», «безпосередній об’єкт порушення вимог фінансового контролю». Складовою частиною об’єкта порушення вимог фінансового контролю є предмет, який в залежності від частин статті 1726 КУпАП, буває різний: декларація, відомості про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, відомості про суттєві зміни у майновому стані, завідомо недостовірні відомості, які зазначені у декларації.
Об’єктивна сторона порушення вимог фінансового контролю є зовнішньою стороною правопорушення, має обов’язкові ознаки (діянні у формі дії або бездіяльності). В роботі розкрито основні ознаки об’єктивної сторони порушення вимог фінансового контролю в залежності від диспозиції частин ст. 1726 КУпАП, які характеризуються як дією (частини 1, 3 та 4), так і бездіяльністю (частина 2 та 3). У розділі надано визначення часу, з якого наступає адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання декларації в залежності від їх видів, суб’єктів та часу подання, а також за неповідомлення та несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Суб’єкт порушення вимог фінансового контролю спеціальний, який у загальному розумінні – це посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які відповідно до чинного законодавства забовязані подавати декларацію (щорічну декларацію, декларацію перед звільненням, декларацію після звільнення), а також особи, які претендують на зайняття посад, які передбачають подання декларації. Надано кваліфікацію суб’єкта правопорушення в залежності від частин зазначеного адміністративного правопорушення.
Вина, як одна зі складових суб’єктивної сторони, в усіх частинах 1726 КУпАП визначається лише у формі умислу (прямого чи непрямого). Мотив для кваліфікації вказаного адміністративного правопорушення значення не має. Наведено перелік поважних причин, які в окремих випадках судом можуть характеризувати у особи відсутність умислу на несвоєчасне подання декларації чи повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані. При притягнення до відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації необхідно довести наявність такого умислу, а саме те, що суб’єкт декларування усвідомлював недостовірність відомостей, які він зазначив у декларації
У Розділі 3 «Особливості провадження у справі про порушення вимог фінансового контролю та застосування заходів адміністративного стягнення» визначено стадії у справах про адміністративні правопорушення про порушення вимог фінансового контролю: 1) здійснення адміністративного розслідування (виявлення та фіксація факту порушення вимог фінансового контролю), складання протоколу за його результатами та направлення його в суд; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо порушення вимог фінансового контролю у суді й прийняття відповідного судового рішення (постанови); 3) перегляд справи про адміністративне правопорушення щодо порушення вимог фінансового контролю у зв’язку з оскарженням судового рішення (постанови) у справі; 4) виконання судового рішення (постанови) про накладення адміністративного стягнення щодо порушення вимог фінансового контролю.
Визначено перелік документів, які суд може визнати доказами під час розгляду адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1726 КУпАП, та який умовно можна класифікувати за предметом доказування: підтверджують або спростовують наявність самої події порушення вимог фінансового контролю; встановлюють або спростовують винність особи, яка порушила вимоги фінансового контролю; характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, з подальшим визначенням обставини, які помякшують або обтяжують відповідальність; обставини, за яких неможливе провадження у справі щодо порушення вимог фінансового контролю (якщо є такі). Узагальнено недоліки, які мали місце при складені протоколів про адміністративне правопорушення щодо порушення вимог фінансового контролю.
Розглядаючи порядок та особливості судового розгляду адміністративних справ про порушення вимог фінансового контролю, визначено обов’язкові елементи, які повинна містити постанова по справі про адміністративне правопорушення щодо порушення вимог фінансового контролю. Підкреслюється, що у законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. При цьому перевага для порушника у разі закриття справи за малозначністю у тому, що поряд із уникненням особи від сплати штрафу, суд не визнає її винною у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення. Узагальнено обставини, які були враховані судом та у подальшому сприяли закриттю справи у звязку із малозначністю правопорушення. Надано оргументовано пропозиції до КУпАП щодо необхідності скасування такого виду санкцій як «конфіскація доходу чи винагороди», яка передбачена у частині 3 ст. 1726 КУпАП та суперечить ст. 29 КУпАП, не відповідає змісту об’єкту та предмету адміністративного делікту щодо порушення вимог фінансового контролю.
За результатами проведеного дослідження розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо застосування положень КУпАП під час порушення вимог фінансового контролю.
Description
Keywords
фінансовий контроль, декларування, адміністративна відповідальність, правопорушення, пов’язані з корупцією, юридичний склад адміністративного правопорушення, financial control, declaration, administrative responsibility, offenses related to corruption, legal composition of an administrative offense