Історія філософії права

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 2 of 2
  • Item
    Категорія мети покарання у творчій спадщині представників німецької класичної філософії.Category of Purposes of Penalty in Creative Heritage of Representatives of German Classical Philosophy
    (2017) Геревич, М. О.; Herevych, M.
    Проаналізовано філософські наукові позиції щодо мети покарання у творчій спадщині представників німецької класичної філософії. Наголошено, що філософська дискусія стосовно проблеми мети покарання продовжувалась упродовж декількох століть. Розглянуто філософсько-правові концепції покарання найбільш визначних представників німецької класичної філософії (І. Канта, Г. В. Ф. Геґеля, Й. Г. Фіхте).This paper explores the scientific positions regarding the purpose of punishment in the creative heritage of the representatives of the German classical philosophy. The article contains a philosophical analysis of pоenological issues in the history of the philosophy of law. It was emphasized that the philosophical discussion around the problem of the purpose of punishment did not go away for several centuries. The philosophical and legal concepts of punishment of the most prominent representatives of the German classical philosophy: I. Kant, G. W. F. Hegel, J. G. Fichte have been considered in detail.
  • Item
    Ідея загального в праві як внутрішнього й зовнішнього діалогу національних правопорядків (друга половина XVIII – початок ХІХ століття).The Idea of the General in the Law as an Internal and External Dialogue of the National Legal Orders (Second Half of the XVIII – Begining of the XIX Century)
    (2017) Кресін, О. В.; Kresin, O.
    Проаналізовано розвиток ідеї загального в праві в європейській правовій думці другої половини XVIII – початку ХІХ століття. Виокремлено теорію внутрішнього та зовнішнього діалогу правових систем як форми існування загального в праві. Доведено, що визнання вченими неминучості національного різноманіття та нетотальності, нетрансцендентності, нематеріальності, процесуального та іманентного характеру соціального загального в праві зумовлювало виникнення діалогу національного права з іншими.The development of the idea of the General in the law in the European legal thought of the second half of the XVIII – the first third of the nineteenth century is analyzed. The theory of internal and external dialogue of legal systems as a form of General existence in the law is singled out. The concept of internal dialogue envisaged that in the legal system general elements could be singled out along with nationally peculiar ones. At the same time, the former could actually not be that way, but be so considered, although some scholars have pointed out that the allocation of immanent general elements is objective and involves comparison with other legal order. The internal dialogue involved the isolation, identification and realization of certain elements as general. The most important principles of this approach were: 1) the assertion that the existence of general elements in the law was impossible outside of the national legal orders, but instead their immanence in national law; 2) these elements can be general only in their content, but their form is always nationally peculiar.