Browse
Recent Submissions
Item Методологічні засади використання практики Європейського суду з прав людини в тактиці проведення слідчих (розшукових) дій. Methodological Principles of Conducting Investigative (Search) Actions Taking into Account the Practice of the European Court Human Rights(2021) Чорноус, Ю. М.; Chornous, Yu.; Гвоздюк, В. В.; Hvozdiuk, V.Використання практики ЄСПЛ у кримінальному провадженні та безпосередньо під час проведення слідчих (розшукових) дій, сприяє розвитку науки криміналістики, засвідчує цілеспрямований процес адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, формування спільних засад правозастосування та забезпечення євроінтеграційного напряму розвитку держави. Метою наукової статті є формування методологічних засад використання практики ЄСПЛ в тактиці проведення слідчих (розшукових) дій. Висновки. Встановлено, що значення практики ЄСПЛ для розвитку тактики слідчих (розшукових) дій полягає в тому, що: а) вивчення рішень ЄСПЛ дозволяє сформувати криміналістичні рекомендації (зокрема щодо представлення скарг і доводів заявників); б) практика ЄСПЛ є джерелом формування тактичних прийомів на підставі досвіду іноземних держав; в) завдяки аналізу представленої ситуації заявником та її тлумачення ЄСПЛ можна сформувати відповідні слідчим ситуаціям розслідування тактичні прийоми та криміналістичні рекомендації. The use of ECtHR practice in criminal proceedings and directly during investigative actions provides an impetus to the development of forensic science, demonstrates a purposeful process of adapting national legislation to European Union law, forming common principles of law enforcement and ensuring European integration. The purpose of the scientific article is to form a methodological basis for the use of ECtHR practice during investigative (search) actions. Conclusions. It was found that the development of tactics of investigative (search) actions in the context of taking into account the case law of the European Court of Human Rights is that: a) study of ECtHR decisions allows to form forensic recommendations;b) the practice of the ECtHR is a source of tactics based on the experience of foreign countries; c) by analyzing the situation presented by the applicant and interpreting it by the ECtHR, it is possible to develop tactics and forensic recommen-dations appropriate to the investigative situations of the investigation.Item Методологія сучасних неідентифікаційних балістичних досліджень. Methodology of Modern Non-Identification Balistic Studies(2021) Самойленко, С. М.; Samoilenko, S.Метою статті є визначення методології неідентифікаційних балістичних досліджень, які здійснюють підчас розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї. Висновки. За результатами наукового пошуку з проблематикистатті було сформульовано низку узагальнень, що полягають в окреслених положеннях. Методологія неідентифікаційних балістичних досліджень є, заснованою на наукових засадах судової балістики (криміналістичної діагностики та ситуалогії) загальної теорії судової експертизи, системою положень, що визначає можливість діагностування природи, станів і властивостей використаної під час вчинення кримі-нального правопорушення вогнепальної зброї, патронів і слідів їх дії, закономірності виявлення властивостей та ознак об’єктів, а також сукупність методів і методик їх експертного дослідження. На відміну від методології неідентифікаційних балістичних досліджень, методика їх проведення – це комплекс методів, застосовуваних у певній послідовності (за етапами дослідження, послідовніс-тю розв’язання підзавдань експертизи тощо), кожен з яких поглиблює певний аспект знань про об’єкт, наданий на дослідження експерта. Використання відповідних методів у сукупності дає змогу розв’язати питання, поставлені на вирішення експертизи. Зроблено висновок, що поряд з відомими загальними методами під час проведення експертиз доцільним у процесі проведення неідентифікаційних балістичних досліджень є використання спеціальних інструментальних і допоміжних методів, а саме: мікроскопічного, фотографічного, дифузно-контактного, інтроскопіч-ного, профілометричного, хімічного, термічної реакції, математичного, спектрального аналізу, геометричного визначення тригонометричних функцій. Сукупність перелічених й інших методів визначає сучасний стан неідентифікаційних балістичних досліджень, виконуючи, певною мірою, роль методологічних принципів діяльності з діагностування вогнепальної зброї, патронів і слідів їхньої дії, а також визначаючи ключові напрями розвитку таких досліджень на найближчий час. The purpose of the article is to determine the methodology of non-identification ballistic studies carried out in the investigation of criminal offenses related to the illegal circulation of firearms. Conclusions. On the basis of a scientific search on the problems of the article, a number of generalizations were formulated that consist in such provisions. The methodology of nonidentification ballistic studies is based on the scientific principles of forensic ballistics (forensic diagnostics and situational analysis), the general theory of forensic examination by a system of provisions that determines the possibility of diagnosing the nature, conditions and properties of firearms, cartridges and traces of their actions used in the commis-sion of a criminal offense, the regularity of determining the properties and signs of objects, as well as a set of methods and techniques for their expert study. Unlike the methodology of non-identification ballistic studies, the methodology for their implementation is a set of methods applied in a certain sequence (by research stages, the sequence of solving expert sub-tasks, etc.), each of which deepens a certain aspect of knowledge about the object submitted for the expert's research. The use of appropriate methods in the aggregate makes it possible to solve the questions posed for the solution of the exami-nation. It is concluded that, along with the known general methods for conducting examinations, it is advisable to use special instrumental and auxiliary methods – microscopic, photographic, diffuse-contact, introscopic, profilometric, chemical, thermal reactions, mathematical, trigonometric functions - when conducting non-identification ballistic studies. The combination of the above and other methods determines the current state of non-identification ballistic research, fulfilling to a certain extent the role of methodological principles for diagnosing firearms, cartridges and traces of their action, as well as determining the main directions for the development of such research in the near future.Item Філософсько-методологічні засади дослідження оцінки показань учасників кримінального провадження в суді першої інстанції. Philosophical and Methodological Fundamentals of the Study of Evaluation of Testimony of Participants in Criminal Proceedings in the Court of First Instance(2021) Рижий, О. А.; Ryzhyi, O.Метою наукової статті є з’ясування та узагальнення філософсько-методологічних засад дослід-ження оцінки показань учасників кримінального провадження в суді першої інстанції; пошук мето-дологічних засобів підвищення ефективності діяльності суду з оцінки доказів у судовому кримі-нальному процесі. У статті аргументовано такі положення: методологію дослідження оцінки показань учасників кримінального провадження в суді першої інстанції становить комплексне поєднання філософських, загальнонаукових (діалектичний метод пізнання, індукція та дедукція, аналізу та синтезу, абстрагування, спостереження) і спеціальних (історико-правового, системно-структурного, формально-догматичного, порівняльно-правового, герменевтичного, синергетич-ного, соціологічного та прогностичного) методів. Специфіка досліджуваного предмета, а також сукупність різнобічних за своїм змістом і характером пізнавальних завдань зумовлюють необ-хідність використання всього комплексу вищезазначених методів, які в сукупності дають цілісне сприйняття оцінки показань учасників кримінального провадження в суді першої інстанції, сприяють забезпеченню обґрунтованості отриманих висновків і рекомендацій. The purpose of the scientific article is to clarify and generalize the philosophical and methodological principles of the study of the evaluation of the testimony of participants in criminal proceedings in the court of first instance; search for methodological means to increase the efficiency of the court to assess the evidence in criminal proceedings. The following arguments are argued in the article: formal-dogmatic, comparative-legal, hermeneutic, synergetic, sociological and prognostic) methods. The specificity of the subject, as well as a set of diverse in content and nature of cognitive tasks necessitate the use of the full range of the above methods, which together give a holistic perception of the testimony of participants in criminal proceedings in the court of first instance.Item Філософія правової реформи: світоглядно-методологічний вимір. Philosophy of Legal Reform: Worldview and Methodological Dimension(2021) Кривицький, Ю. В.; Kryvytskyi, Yu.Метою наукової статті є узагальнення та розвиток гносеологічних, онтологічних й аксіологічних знань про правову реформу, які дають уявлення щодо граничних засад і ціннісно-смислових властивостей її природи. практичного осягнення світу має справу з найбільш загальними, фунда-ментальними проблемами його існування, єдності, природи, тенденцій розвитку. Сучасна філосо-фія охоплює широку палітру знань, що диференціюються на галузі та характеризуються міждис-циплінарністю, варіативністю, кросдисциплінарністю, інтердисциплінарністю, трансдисциплінар-ністю тощо. Філософія має особливо важливу світоглядно-методологічну роль на переломних етапах суспільного поступу та наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними координатами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Предметними складовими філософсько-правової аналітики є філософія юридичної науки; філософія права; філософія держави як публічно-правового інституту; філософія галузей права (конституційного права, цивільного права, кримінального права, міжнародного права); філософії окремих правових явищ і процесів (прав людини та їх забезпечення, правосуддя, злочину та покарання, правового виховання тощо). Філософія правової реформи – це прикладний напрям філософсько-правової рефлексії, у межах якої осмислюється феномен правової реформи в найбільш утаємничених, сутнісних ознаках її буття, а також у світоглядно-методологічному вимірі. Цей вектор філософії права охоплює сукупність гносеологічних, онтологічних й аксіологічних філософських знань, що дають уявлення про граничні засади правової реформи та її ціннісно-смислові властивості. Філо-софія правової реформи прагне до усвідомлення, осмислення не сущого, а належного (уявлень і смислів), розкриває правову реформу такою, якою вона повинна бути з огляду на світоглядно-методологічні ідеали, зокрема невідчужуваних прав людини, верховенства права, правової держа-ви, громадянського суспільства тощо. The purpose of the scientific article is to generalize and develop epistemological, ontological and axiological knowledge of legal reform, which gives an idea of the basic principles and value-semantic properties of its nature. The conclusions of the scientific article are reduced to the following provisions, namely: philosophy as a special form of spiritual and practical comprehension of the world deals with the most general, fundamental problems of its existence, unity, nature, development trends. Modern philosophy covers a wide range of knowledge that is differentiated in the field and is characterized by interdisciplinarity, variability, cross-discipline, interdisciplinarity, transdisciplinarity and more. Philosophy plays a particularly important ideological and methodological role at the critical stages of social progress and scientific knowledge, when philosophical generalizations remain almost the only coordinates that allow to organize and direct the search. Subject components of philosophical and legal analysis are the philosophy of legal science; philosophy of law; philosophy of the state as a public law institution; philosophy of branches of law (constitutional law, civil law, criminal law, international law); philosophy of certain legal phenomena and processes (human rights and their protection, justice, crime and punishment, legal education, etc.). Philosophy of legal reform is an applied direction of philosophical and legal reflection, within which the phenomenon of legal reform is understood in the most secret, essential features of its existence, as well as in the ideological and methodological dimension. This vector of philosophy of law covers a set of epistemological, ontological and axiological philosophical knowledge that gives an idea of the marginal principles of legal reform and its value-semantic properties. The philosophy of legal reform seeks to understand, comprehend not what is, but what is appropriate (ideas and meanings), reveals legal reform as it should be in terms of ideological and methodological ideals, including inalienable human rights, rule of law, legal state, civil society and more.Item Методологічне дослідження щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. The Mental Element Criminal liability for Illicit Enrichment(2021) Безгинський, Б. Г.; Bezhynskyi, B.Мета статті – визначити та з’ясувати методологічні підходи дослідження щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, схарактеризувати різні за рівнем складності методи наукового пізнання та довести потребу їхнього комплексного використання для дослідження окресленої проблеми. The purpose of the article is to research methodological approaches to the establishment of criminal liability for illicit enrichment. The methods of scientific research are to characterize of different levels of complexity and to prove the necessity of their complex use for research of the problem.