Конституційний юрисдикційний процес: сучасний стан та перспективи удосконалення. Constitutional jurisdictional process: current state and prospects for improvement.

Abstract
У дисертації обґрунтовано теорію та практику сучасного стану та перспектив удосконалення конституційного юрисдикційного процесу, зокрема його доктрини та методології дослідження, правової регламентації, поняття, особливостей, принципів, стадій, суб’єктів, проблем реалізації, ефективності як засобу захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також розроблено на цій основі положення, узагальнення, висновки, рекомендації та пропозиції, спрямовані на його оптимізацію, зокрема шляхом внесення низки змін до національного законодавства з питань юрисдикційної діяльності Конституційного Суду України. Аналіз доктринальних джерел, у яких висвітлюється зазначена проблема, дав підстави поділити їх на дві групи: 1) присвячені діяльності Конституційного Суду України як органу конституційної юрисдикції, що містять доктринальні підходи стосовно окремих її процесуальних аспектів, переважно розглядаючи конституційну юрисдикцію як складову конституціоналізму; 2) присвячені безпосередньо конституційному юрисдикційному процесу, розглядаючи його як один з різновидів юрисдикційного процесу, як складову юридичного чи конституційного процесів. Обґрунтовано, що окремі доктринальні аспекти конституційного юрисдикційного процесу знаходять свій вияв у практиці Конституційного Суду України, зокрема у юридичних позиціях, викладених в його рішеннях, висновках та ухвалах, а також в окремих думках суддів Конституційного Суду України. Доведено, що у доктринальних джерелах як до, так і після 2016 р. поняття «конституційний юрисдикційний процес» практично не вживалося, хоча вони і містять опис основних сутнісних характеристик процесуальної діяльності Конституційного Суду України. Для позначення вказаної діяльності авторами використовувалися такі поняття, як «конституційна юрисдикція», «конституційна юстиція», «конституційний контроль», «конституційне судочинство», «конституційне провадження» та ін. Встановлено, що методологія наукових досліджень конституційного юрисдикційного процесу являє собою сукупність принципів, підходів та методів, що забезпечують отримання науково-обґрунтованих та істинних знань про його сучасний стан та перспективи удосконалення. Проведення наукового дослідження конституційного юрисдикційного процесу потребувало комплексного підходу, який забезпечувався застосуванням методів класичної традиційної та інноваційної методології, а також реалізацією загальнонаукових, спеціально-наукових та власне-юридичних методів. Проаналізовано правову регламентацію конституційного юрисдикційного процесу, яка наразі здійснюється Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 р. № 2136–VIII та Регламентом Конституційного Суду України, ухваленим на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України Постановою Конституційного Суду України від 22 лютого 2018 р. № 1-пс/2018 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Конституційного Суду України від 11 вересня 2018 р. № 4-пс/2018). Джерелом правового регулювання конституційного юрисдикційного процесу також можна вважати юридичні позиції Конституційного Суду України, які, як специфічне джерело права, поряд з вищенаведеними актами, впливають на порядок реалізації Конституційним Судом України як основним суб’єктом конституційного юрисдикційного процесу своїх юрисдикційних повноважень. Також відзначено, що проєктом Закону про конституційну процедуру (про конституційне провадження) (реєстр. № 4533 від 21 грудня 2020 р.) планується детальніше врегулювати окремі процесуальні аспекти діяльності Конституційного Суду України. Наголошено, що аналіз міжнародного досвіду дозволяє стверджувати про дещо різні підходи до вибору моделі правової регламентації конституційного юрисдикційного процесу. Водночас констатовано, що існуюча на сьогоднішній день в Україні модель правового регулювання (Конституція, Закон, Регламент) відповідає міжнародним стандартам. Обґрунтовано багатоаспектну правову природу конституційного юрисдикційного процесу. Так, насамперед, він є різновидом юрисдикційного процесу як однієї з форм юридичного процесу, а також елементом конституційного процесу як складової юридичного процесу. У широкому розумінні конституційний юрисдикційний процес розглядається як побудований на відповідних принципах комплекс регламентованих Конституцією, законами та іншими нормативно-правовими актами України послідовних та логічно взаємопов’язаних стадій, спрямованих на забезпечення верховенства Конституції України, в межах яких виникають, припиняються та змінюються процесуальні відносини між органом конституційної юрисдикції та іншими уповноваженими суб’єктами; а у вузькому – як процесуальний порядок розгляду та вирішення органом конституційної юрисдикції справ у межах його компетенції, тобто конституційне провадження. Широке розуміння конституційного юрисдикційного процесу є основоположним, найбільш важливим, оскільки відображає його головні формальні, сутнісні та змістовні ознаки. Основними складовими конституційного юрисдикційного процесу визнано його принципи, стадії та суб’єкти. Констатовано, що специфіка конституційного юрисдикційного процесу в Україні відносно інших галузевих різновидів юрисдикційних процесів (кримінального, цивільного, господарського, адміністративного) є недостатньо дослідженою. Виокремлено характерні особливості, які відрізняють конституційний юрисдикційний процес від інших юрисдикційних процесів. З’ясовано, що принципи конституційного юрисдикційного процесу – це найбільш загальні, свідомо-вольові, нормативно-регулятивні або доктринально обґрунтовані, основні правила поведінки суб’єктів конституційного юрисдикційного процесу, що демонструють його сутність, зміст та соціальне призначення. Доцільним визнане розмежування принципів конституційного юрисдикційного процесу на нормативно закріплені та доктринальні. Нормативно закріпленими є такі: а) верховенства права; б) незалежності; в) колегіальності; г) гласності; д) відкритості; е) повного і всебічного розгляду справ; є) обґрунтованості; ж) обов’язковості рішень та висновків; з) дружнього ставлення до міжнародного права. До доктринальних принципів конституційного юрисдикційного процесу віднесено усі принципи, що могли б бути покладені в основу процесуальної діяльності Конституційного Суду України, які не закріплено нормативно, але обґрунтовано виокремлено у доктринальних джерелах, зокрема принципи змагальності, диспозитивності, пропорційності, рівності сторін перед законом і судом, послідовності. Останній може стати основою для формування в подальшому інституту офіційної конституційної доктрини. Виокремлено та охарактеризовано стадії конституційного юрисдикційного процесу, продемонстровано їх співвідношення із стадіями конституційного провадження. Стадією конституційного юрисдикційного процесу визначено відокремлені процесуальні правовідносини, що мають самостійне значення для внесення відповідними суб’єктами звернення до Конституційного Суду України, відкриття, розгляду, вирішення Конституційним Судом України справи за вказаним зверненням, ухвалення ним рішення чи надання висновку, його оприлюднення та виконання. Визначено, що кожна стадія конституційного юрисдикційного процесу включає в себе певні етапи. Стадії та етапи конституційного юрисдикційного процесу можна поділити на три блоки: досудові, судові (основні та факультативні) і позасудові (основні та факультативні). Ґрунтуючись на зазначеному з’ясовано, що комплексну структуру конституційного юрисдикційного процесу складають такі його стадії та етапи: 1. Досудові: а) внесення конституційних подань, конституційних звернень та конституційних скарг; б) підготовка суддею-доповідачем матеріалів справи для розгляду колегією. 2. Судові: 2.1. Основні: а) вирішення питання про відкриття (чи відмову у відкритті) конституційного провадження; б) підготовка суддею-доповідачем матеріалів справи; в) розгляд справи на пленарному засіданні сенату чи Великої палати; г) ухвалення рішення, надання висновку; 2.2. Факультативні: а) відвід (самовідвід) судді; б) відмова у відкритті конституційного провадження у справі; в) закриття конституційного провадження у справі; г) об’єднання чи роз’єднання конституційних проваджень; д) видання забезпечувального наказу; е) офіційне оприлюднення актів; є) підготовка окремої думки щодо акта суддею; ж) усунення описок у тексті акта; з) роз’яснення порядку виконання рішення, висновку Конституційного Суду України. 3. Позасудові: 3.1. Основні: а) офіційне оприлюднення актів на офіційному вебсайті; б) опублікування актів у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних друкованих виданнях; в) моніторинг стану виконання рішень та додержання висновків. 3.2. Факультативні: а) забезпечення контролю за виконанням рішення, додержанням висновку відповідними державними органами; б) вимога від відповідних органів письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку; в) притягнення до відповідальності згідно із законом за невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України. Встановлено, що суб’єктами конституційного юрисдикційного процесу у широкому розумінні є: 1) Конституційний Суд України, який діє у складі Великої палати, сенатів та колегій, а також його органи і посадові особи, які здійснюють допоміжні функції; 2) суб’єкти звернення до Конституційного Суду України та органи або посадові особи, якими було прийнято чи підписано правові акти, конституційність яких оспорюється, а також їх представники; 3) суб’єкти, які сприяють об’єктивному, повному та всебічному розгляду справи та суб’єкти, які подають до сенату або Великої палати письмові обґрунтовані юридичні висновки (amicus curiae) з питань, винесених на розгляд Конституційного Суду України. Суб’єкти конституційного юрисдикційного процесу діють на різних його стадіях і мають різний процесуальний статус, який може зазнавати змін в залежності від стадії. Підсумовано, що внаслідок конституційної реформи правосуддя 2016 р. було змінено юрисдикційні повноваження Конституційного Суду України і ним вже напрацьовано певну практику стосовно їх реалізації. Охарактеризовано основні проблеми, які виникають при здійсненні Конституційним Судом України юрисдикційних повноважень. Встановлено, що вирішення цих проблем, у залежності від їх характеру, можливе шляхом внесення змін до нормативних актів, які регламентують процесуальну діяльність Конституційного Суду України, підвищення правової обізнаності суб’єктів звернення до Конституційного Суду України та іншими способами та шляхами, які зазначаються та обґрунтовуються у дисертаційному дослідженні. Доведено, що конституційний юрисдикційний процес є засобом захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина. Безпосереднім засобом такого захисту є розгляд Конституційним Судом України конституційних скарг, а опосередкованим – конституційних подань та конституційних звернень. Ефективність даного засобу захисту залежить, зокрема, від досконалості нормативної регламентації конституційного юрисдикційного процесу, а основними проблемними моментами є виконання рішень Конституційного Суду України Верховною Радою України та можливість відновлення порушених прав осіб після ухвалення Конституційним Судом України рішення на їх користь. Обґрунтовано та сформульовано практичні пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення конституційного юрисдикційного процесу, зокрема щодо: а) об’єднання проєкту Закону про конституційну процедуру (про конституційне провадження) (реєстр. № 4533 від 21 грудня 2020 р.) і Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 р. № 2136‒VIII для існування єдиного систематизованого акта, який би містив у окремих розділах норми матеріального та процесуального права; б) внесення змін до ст.ст. 2, 37, 61, 67, 68, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 р. № 2136–VIII стосовно: нормативного закріплення принципу послідовності юридичних позицій Конституційного Суду України як основи для формування офіційної конституційної доктрини; забезпечення можливості перегляду сенатом ухвали колегії про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою за аналогією із відповідною процедурою у справах за конституційним поданням чи конституційним зверненням; виправлення ситуації, коли з питань відповідності Конституції України (конституційності) закону України в залежності від форми звернення до Конституційного Суду України різні його органи (Велика палата чи сенат), які діють у різних кількісних складах, можуть ухвалювати остаточні рішення, які фактично мають однакову юридичну силу та наслідки; удосконалення процесуального інституту спеціального радника Конституційного Суду України як суб’єкта конституційного юрисдикційного процесу; в) надання Конституційному Суду України права звертатись за консультативними висновками до Європейського суду з прав людини; г) застосування конституційної відповідальності за невиконання рішень Конституційного Суду України; д) необхідності комплексного законодавчого врегулювання питання дії у часі актів Конституційного Суду України та можливості відновлення у судах системи судоустрою України порушених прав осіб після ухвалення Конституційним Судом України рішення на їх користь; е) необхідності врегулювання спеціальним законом порядку відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними. The dissertation substantiates the theory and practice of the current state and prospects for improvement of the constitutional jurisdictional process, including its doctrine and research methodology, legal regulation, concepts, features, principles, stages, subjects, problems of implementation, effectiveness as a means of protecting constitutional human and citizen’s rights and freedoms, as well as develops on this basis provisions, summaries, conclusions, recommendations and proposals aimed at its optimization, in particular by introducing a number of changes to the national legislation on the jurisdictional activities of the Constitutional Court of Ukraine.
Description
Keywords
конституційний юрисдикційний процес, конституційний судовий процес, конституційна юрисдикція, конституційна юстиція, конституційний контроль, конституційне провадження, Конституційний Суд України, constitutional jurisdictional process, constitutional trial process, constitutional jurisdiction, constitutional justice, constitutional control, constitutional proceedings, Constitutional Court of Ukraine
Citation
Collections