Ліквідація юридичних осіб за цивільним законодавством України. Liquidation of legal entities in Ukrainian civil law.

Abstract
Дисертація є комплексним науковим дослідженням інституту ліквідації юридичних осіб за цивільним законодавством України. Розглянуто теоретико-правові й методологічні засади інституту ліквідації юридичних осіб в Україні. У відповідному контексті простежено еволюцію правового регулювання інституту ліквідації на теренах нашої держави, визначено стан наукового розроблення проблеми, окреслено методологію дослідження, сформульовано поняття ліквідації юридичної особи за цивільним законодавством і здійснено її класифікацію. Обґрунтовано необхідність визначення додаткової підстави звернення учасника юридичної особи з позовом до суду про її ліквідацію, зокрема, якщо питання про ліквідацію юридичної особи неможливо вирішити загальними зборами у зв’язку з відсутністю необхідного кворуму голосів (у разі якщо місцезнаходження учасників невідоме або один з учасників перебуває в стані припинення). Визначено, що ліквідація юридичної особи за цивільним законодавством – це регламентована законом юридична процедура, за результатами якої з моменту внесення відповідного запису до державного реєстру відбувається повне припинення платоспроможної юридичної особи як суб’єкта права з можливістю у випадках, встановлених законом, часткового переходу прав й обов’язків юридичної особи до інших осіб (правонаступників). Запропоновано класифікувати ліквідацію юридичних осіб за цивільним законодавством залежно від способу її здійснення на: 1) ліквідацію, яку здійснюють у загальному порядку на підставі документів, які подає заявник для державної реєстрації припинення юридичної особи; 2) спрощену ліквідацію; 3) ліквідацію за принципом мовчазної згоди. Аргументовано, що підстави ліквідації юридичних осіб закріплено в цивільному законодавстві, а саме в ст. 110 Цивільного кодексу України, що містить як загальні (п. 1, 2), так і спеціальні (п. 3) підстави ліквідації юридичних осіб. Обґрунтовано положення, згідно з яким загальною підставою примусової ліквідації юридичної особи за рішенням суду через допущені під час її створення порушення, які не можна усунути, є визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи на підставі недійсності установчих документів юридичної особи, щодо яких встановлено: невідповідність вимогам законодавства; порушення прав й охоронюваних законом інтересів учасників юридичної особи. Встановлено, що в разі ліквідації юридичної особи за рішенням суду через допущені під час її створення порушення, які не можна усунути, у резолютивній частині рішення суду має бути зазначено склад ліквідаційної комісії, а також порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог. Аргументовано, що ознаками ліквідації юридичних осіб за цивільним законодавством як окремого інституту цивільного права є: 1) відсутність універсального правонаступництва, а також можливість часткового переходу прав та обов’язків юридичної особи, що ліквідується, до інших осіб; 2) платоспроможність юридичної особи, що ліквідується; 3) момент, з якого юридична особа вважається такою, що припинилася (з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення). Удосконалено положення про те, що юридична особа ліквідується в порядку ст. 111 Цивільного кодексу України, зокрема за рішенням суду в разі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені під час її створення порушення, які не можна усунути. Дістав подальший розвиток підхід щодо періодизації становлення цивільного законодавства у сфері правового регулювання інституту ліквідації юридичних осіб в Україні, у межах якої виокремлено такі етапи: 1) правове регулювання інституту ліквідації юридичних осіб за часів приналежності України до складу Російської імперії (ХIX ст. – початок ХХ ст.); 2) становлення і розвиток цивільного законодавства УРСР (початок ХХ ст. – 1991 рік), що вирізнявся формуванням і становленням основних засад і принципів припинення існування (ліквідації) суб’єктів господарювання; 3) становлення та розвиток цивільного законодавства України, що ознаменувався прийняттям низки спеціальних і кодифікованих нормативно-правових актів, які забезпечили комплексне правове регулювання інституту юридичної особи (з 1991 року й донині). Доведено, що рішення суду про скасування державної реєстрації юридичної особи не може бути підставою для її ліквідації, оскільки це унеможливлює проходження процедури ліквідації юридичної особи, передбаченої ст. 111 Цивільного кодексу України. Практичне значення отриманих за результатами здійсненого дисертаційного дослідження висновків і пропозицій полягає у застосуванні та можливості їх використання у: науково-дослідній роботі – під час проведення подальших наукових досліджень у галузі цивільного права; законотворчій діяльності – для вдосконалення цивільного законодавства України, а також корпоративного й господарського законодавства; правозастосовній діяльності – під час проведення процедури ліквідації юридичної особи, а також розгляду господарських справ у межах ліквідаційної процедури; освітньому процесі – у процесі викладання навчальних дисциплін «Цивільне право», «Цивільне право і процес», а також відповідних спецкурсів; для підготовки підручників, навчальних посібників, а також навчально-методичних матеріалів із зазначених дисциплін. The thesis is comprehensive scientific research on the legal institute of liquidation of legal entities in the civil law of Ukraine.
Description
Keywords
юридична особа, припинення юридичних осіб, ліквідація, підстави ліквідації юридичних осіб, добровільна ліквідація, примусова ліквідація, ліквідаційна комісія, ліквідатор, ліквідаційний баланс, інвентаризація, реформування законодавства у сфері ліквідації юридичних осіб, юридичні особи
Citation
Collections