Визначення вартості нерухомого майна на час вчинення злочину у кримінальному провадженні. Determining in criminal proceedings the value of real estate at the time of the commission of a criminal offense.
Loading...
Date
2021-02
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню визначення вартості нерухомого майна на час вчинення злочину у кримінальному провадженні.
У роботі проведено комплексне наукове дослідження з проблематики визначення в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення, відповідних методологічних підходів, а також у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення оціночних процедур та зниження ризиків експертних помилок, зокрема, шляхом розробки та впровадження алгоритму проведення судової оціночно-будівельної експертизи з визначення в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення.
Вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень, неможливе без обов’язкового призначення та проведення судової оціночно-будівельної експертизи з метою визначення розміру завданих кримінальними правопорушеннями матеріальних збитків. Актуальною проблемою, що виникає під час проведення таких судових експертиз, є визначення в кримінальному провадженні вартості майна станом на час вчинення кримінального правопорушення (станом на дату в минулому). Вирішення цієї проблеми пов’язане з певними труднощами щодо ідентифікації об'єкта дослідження (нерухомого майна), що зумовлене, зокрема, об'єктивною неможливістю безпосереднього огляду об'єкта станом на дату вчинення кримінального правопорушення, яка зазвичай відрізняється від дати проведення дослідження.
Незважаючи на жвавий науковий інтерес до питань оцінки нерухомого майна та розвитку методології експертних досліджень, що вирішують завдання щодо визначення вартості нерухомого майна, власне питання визначення в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення лишаються дослідженими недостатньо, особливо в аспекті специфіки ретроспективного визначення вартості нерухомого майна, зокрема, на монографічному рівні не досліджувались.
Все це зумовило необхідність в узагальненні раніше одержаних розробок та розбудові на їх основі теоретико-методологічних засад визначення в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на актуальність відповідної наукової проблематики, в дисертаційному дослідженні проаналізовано стан нормативного регулювання та наукових досліджень щодо визначення вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення. З’ясовано сутність, визначено основні поняття та принципи судової оціночно-будівельної експертизи. Досліджено особливості формування вихідних даних, проведення ідентифікації та встановлення технічного стану нерухомого майна при визначенні в кримінальному провадженні його вартості на час вчинення кримінального правопорушення.
В роботі розглядаються особливості застосування принципів оцінки при визначенні в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час кримінального правопорушення, аналізуються методичні підходи, методи та оціночні процедури при визначенні в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення, визначаються особливості визначення в кримінальному провадженні вартості деяких видів нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення. Також здійснюється аналіз експертних помилок при визначенні в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення.
Проблематика визначення в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення належить до комплексних і складних, причому ретельне наукове висвітлення одержують переважно лише окремі її аспекти. Зокрема, лишається дискусійним питання щодо необхідності виокремлення експертних досліджень з визначення вартості майна у самостійний напрямок, а також щодо місця відповідних експертних досліджень в системі судових експертиз. Нормативне підґрунтя визначення вартості нерухомого майна кримінальному процесі становлять – у процедурному аспекті, - норми КПК України та законодавчі акти з питань судово-експертної діяльності, а також – у методологічному аспекті, - законодавчі акти з питань оціночної діяльності. Специфіка ретроспективного визначення вартості нерухомого майна визначається тим, що таке визначення вартості базується на вихідній інформації, припущеннях та обмеженнях, що враховуються в процесі її проведення суб’єктом дослідження.
В кримінальному процесі визначення вартості нерухомого майна здійснюється в рамках судової оціночно-будівельної експертизи, яка відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства Юстиції України 08.10.98 № 53/5, вважається підвидом інженерно-технічної експертизи. Втім це самостійний, складно структурований та комплексний інститут судово-експертної діяльності, який спирається на синтетичний науковий фундамент, і перебуває наразі у процесі становлення й розвитку. Зважаючи на те, що судова оціночно-будівельна експертиза має не лише специфічний складний об'єкт та відповідні об'єкти експертного дослідження, але й специфічні принципи та специфічні методи дослідження, які вирізняють цю експертизу із загального кола інженерно-технічних експертиз, необхідним в сучасних умовах є формування самостійного класу оціночних судових експертиз, проведення яких потребує спеціальних знань у галузі економіки, товарознавства, будівництва, права тощо. Тож оціночна експертиза нерухомого майна може становити самостійний рід оціночних експертиз, поділяючись на види – експертизу будівель (споруд) та землі.
Завданнями судової оціночно-будівельної експертизи є визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо) та відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам, в тому числі завдання щодо: встановлення дійсного значення вартості об'єктів оцінки; встановлення розміру збитку, заподіяного третіми особами з використанням результатів оцінки, оформлених належним чином; встановлення розміру збитку, завданого оцінювачем у результаті використання результатів оцінки, отриманих з порушенням положень чинного законодавства; встановлення розміру майнової відповідальності оцінювача в результаті встановлення належним чином факту завдання збитків через використання інформації звіту про оцінку при здійсненні відповідної угоди; встановлення співвідношення рівня й розмірів відповідальності оцінювача при встановленні належним чином фактів завдання збитків у результаті використання звіту про оцінку при здійсненні відповідної угоди; інші завдання, пов'язаної з використанням результатів оцінки стосовно до здійснення угод з матеріальними об'єктами тощо [61].
Предметом судової оціночно-будівельної експертизи є встановлювані у процесуальному порядку на основі спеціальних знань у сфері будівництва та оціночної діяльності фактичні дані про різні види вартості нерухомого майна (поліпшень земельних ділянок - будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо), часток нерухомого майна та виконаних у зв'язку з поліпшенням земельних ділянок робіт, а також про відповідність виконаної оцінки нерухомого майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Об'єктом судової оціночно-будівельної експертизи є складний комплекс певних матеріальних об'єктів, а також інших носіїв інформації, що мають необхідний правовий статус та піддаються безпосередньому експертному дослідженню. Натомість об’єктом експертного пізнання судової оціночно-будівельної експертизи виступає матеріально-ідеальний феномен, що характеризується синергетичними властивостями, який поєднує носії інформації та уявну модель процесу, явища, дії або події, створювану експертом у своїй свідомості на основі результатів дослідження матеріальних носіїв інформації, які забезпечують вирішення завдань щодо визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв) та відповідності оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам[61].
Основними принципами судової оціночно-будівельної експертизи слід вважати принципи законності, незалежності, об'єктивності, повноти і всебічності експертного дослідження (цей принцип розкривається через необхідність дотримання низки принципів оціночної діяльності), компетентності та дотримання професійної етики, а також науково-правової обґрунтованості засобів і методів проведення експертних досліджень.
Вихідними даними судової оціночно-будівельної експертизи, до завдань якої входить визначення в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення, є відомості, одержані експертом із поданих на експертизу матеріалів і спеціальних знань експерта, які використовуються як підґрунтя висновків експерта. Для якісного проведення судової оціночно-будівельної експертизи експерт потребує інформації як мінімум трьох змістовних категорій: технічної, правовстановлюючої та бухгалтерської. Під джерелом вихідних даних висновку експерта слід розуміти предмети й документи, що містять у знаковій (довідки, протоколи, технічні документи тощо) або предметній (речові докази) формі інформацію, на якій ґрунтується відповідний висновок. Вихідні дані поділяються також на фактичні й узагальнені. За процедурою одержання вихідні дані необхідні для проведення дослідження з визначення вартості нерухомого майна, поділяються на два типи: вихідні дані, отримання яких можливе лише процесуальним шляхом, та вихідні дані, пошук яких здійснюється самостійно судовим експертом.
Ототожнення об’єкта дослідження (нерухомого майна) на час вчинення кримінального правопорушення в ході судової оціночно-будівельної експертизи, що проводиться в рамках кримінального провадження, належить до категорії ідентифікаційних завдань. Від якісного проведення ідентифікації об’єкта дослідження залежить в подальшому правильність застосованих ним для визначення вартості об’єкта методів та оціночних процедур і як наслідок – достовірність отриманих результатів. Можливість (неможливість) якісної ідентифікації об’єкта дослідження обумовлює і власне можливість виконання ретроспективного визначення вартості нерухомого майна. Для забезпечення належної ідентифікації об'єктів нерухомого майна може бути запропоноване використання ідентифікаційних матриць, в т.ч. багатовимірних.
Дослідження, проведені експертом у ході вирішення такого завдання, як визначення технічного стану об’єкта дослідження (нерухомого майна) передбачають вивчення матеріалів справи, що мають відношення до предмета експертизи (насамперед, технічної документації щодо проектування, зведення й експлуатації будинку, будови або споруди), натурне обстеження будівельного об'єкта, аналіз отриманих при цьому даних, висунення й перевірку експертних версій тощо. Експерт має точно визначити технічні параметри об’єкта нерухомості: фізичні розміри, ступінь завершеності конструктивних систем, зношення конструкцій тощо. При визначенні технічного стану об'єкту як проміжної стадії визначення його вартості експертами досліджуються функціональні, експлуатаційні, естетичні, споживчі властивості й властивості безпеки об'єктів нерухомості.
Особливості застосування принципів оцінки при визначенні в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення полягають в тому, що вимоги п. 4 Національного стандарту № 1 щодо проведення оцінки майна «з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання» складно виконати у повному обсязі через те, що різниця у часі між датою визначення вартості майна та датою проведення судової експертизи накладає певні обмеження на дотримання тих принципів, застосування яких потребує від судового експерта певних прогнозів.
Визначення вартості нерухомого майна здійснюється з використанням методичних підходів (загальних способів визначення вартості об’єкта дослідження, які базуються на основних принципах оцінки), а також методів оцінки, які становлять складові частини відповідних методичних підходів або результатом їх комбінування, а також оціночних процедур, під якими розуміють дії, виконання яких у певній послідовності забезпечує можливість проведення оцінки. Їх комплекс в залежності від мети оцінки та умов використання результатів, а також певного виду вартості, становить базу оцінки. В ході визначення в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення оцінюється передусім ринкова вартість нерухомого майна, для якої використовуються витратний, дохідний і порівняльний підходи із застосуванням методів дослідження архівної інформації та індексування поточної вартості майна із застосуванням необхідних коефіцієнтів. Водночас, оскільки ретроспективне дослідження, особливо у випадках, коли внаслідок кримінального правопорушення об’єкт дослідження знищено, фактично проводиться в умовах невизначеності і з використанням евристичних методів (зокрема, методами моделювання розрахунку вартості, розрахунку кошторисної вартості або їх комбінацією), його результат буде близьким до значення ринкової вартості (що базується на коректному застосуванні принципів такого розрахунку та використанні методичних підходів і процедур оцінки станом на певну дату визначення цієї вартості), проте не дорівнюватиме їй як такій. Слід враховувати, що в рамках кожного із загальноприйнятих підходів до визначення вартості нерухомого майна існує низка факторів, що породжують невизначеність результату (похибку визначення вартості нерухомого майна).
Специфіка визначення в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення властива, зокрема, таким видам нерухомого майна, як земельні ділянки, промислові об’єкти, житлові об’єкти, цілісні майнові комплекси, об’єкти історичного майна (в т.ч. пам’ятки архітектури), об’єкти незавершеного будівництва тощо. Відповідна специфіка також зумовлюється технічним станом нерухомого майна, вартість якого підлягає визначенню, в залежності від наступних типових ситуацій: технічні характеристики об’єкта нерухомості на момент проведення судової оціночно-будівельної експертизи порівняно з моментом вчинення кримінального правопорушення лишаються незмінними або ж технічні характеристики об’єкта нерухомості на момент проведення судової оціночно-будівельної експертизи не співпадають з відповідними характеристиками на момент вчинення кримінального правопорушення.
Типові експертні помилки при визначенні в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення можуть бути класифіковані наступним чином: помилки процесуального характеру; гносеологічні помилки; операційні помилки. При цьому специфічні для визначення вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення помилки належать до гносеологічних та операційних, і значною мірою зумовлюються відсутністю алгоритму та апробованої методики проведення судової оціночно-будівельної експертизи з визначення в кримінальному провадженні вартості нерухомого майна на час вчинення кримінального правопорушення.
Thesis includes a comprehensive scientific study on determining in criminal proceedings the value of real estate at the time of the commission of a criminal offense, appropriate methodological approaches, as well as in developing recommendations for improving valuation procedures and reducing the risk of expert error, in particular by developing and implementing a judicial evaluation algorithm of conducting a forensic appraisal and construction expertise in criminal proceedings.
Description
Keywords
вартість, оцінка, нерухоме майно, судова оціночно-будівельна експертиза, кримінальне провадження, value, appraisal, real estate, forensic appraisal and construction expertise, criminal proceedings