Помилки адвоката в кримінальному провадженні. Errors of the lawyer in criminal proceedings

Abstract
Дисертацію присвячено дослідженню помилок адвоката в кримінальному провадженні. Розкрито стан наукових досліджень діяльності адвоката у кримінальному процесі. Визначено сутність помилки адвоката у кримінальному провадженні, як різновиду кримінально-процесуальної помилки, непротиправної, необґрунтованої з точки зору інтересів клієнта, неусвідомленої щодо негативних наслідків для нього, діяльності (рішень, дій, бездіяльності) адвоката, яка може бути виправлена правовими засобами шляхом використання положень КПК та рекомендацій, вироблених криміналістикою та іншими науками. Здійснено типізацію помилок адвоката за такими критеріями: за його статусом у кримінальному провадженні; залежно від стадії кримінального процесу; залежно від виду процесуальної дії; залежно від стадії (етапу) процесуальної дії; залежно від причин, що викликали помилки; за характером і наслідками; залежно від психічного ставлення адвоката до наслідків помилки; за значенням негативних наслідків для клієнта. Висвітлено практику ЄСПЛ з метою виокремлення міжнародних стандартів кримінального судочинства у діяльності адвоката та уповноважених суб’єктів кримінального процесу, спрямованих на уникнення, виявлення та своєчасне виправлення помилок адвоката. Дослідження нормативної регламентації повноважень адвоката та практики їх реалізації при провадженні слідчих (розшукових) дій, дало можливість виокремити типові помилки адвоката, які мають переважно організаційно-тактичний та процесуальний характер. Тактика дій та межі активності адвоката при проведенні відповідної слідчої (розшукової) дії обумовлюються спільним рішенням адвоката та його клієнта залежно від статусу довірителя, слідчої ситуації, обставин та складності кримінального провадження тощо. Сформульовано тактичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності діяльності адвоката-захисника та адвоката-представника при проведенні обшуку, допиту свідка. З огляду на особливий характер заходів забезпечення кримінального провадження, що супроводжуються обмеженням прав підозрюваного, свідка, потерпілого, цивільного відповідача, визначено основні помилки адвоката, які пов’язані з його пасивністю у відстоюванні інтересів клієнта, зокрема щодо: спростування / підтвердження дійсності факту невиконання процесуальних обов’язків і порушення взятих на себе довірителем зобов’язань; можливості клопотати про скасування ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження; оскарження рішень, дій, бездіяльності уповноважених осіб. Запропоновано шляхи мінімізації таких помилок. Помилки адвоката під час формування та дослідження доказів на досудовому розслідуванні мають здебільшого процесуальну і тактичну природу. До процесуальних помилок віднесено недостатнє використання таких форм протестної діяльності, як заяви, вимоги, адвокатські запити, відводи, заперечення (зауваження, протести). Наголошено на пріоритеті активної моделі тактики захисту, виявлення «розумної ініціативи» у заявленні клопотань з огляду на обставини кримінального провадження, обсяг доказів у ньому, наявність уже проведених процесуальних дій та ін. Визначено типові помилки адвоката під час підготовчого провадження, а також під час дослідження обставин кримінального провадження на стадії судового розгляду. Розроблено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до кримінального процесуального законодавства з метою удосконалення діяльності адвоката, уникнення, виявлення та виправлення його помилок у кримінальному провадженні. Діяльність адвоката у підготовчому судовому засіданні супроводжується, насамперед, помилками процесуального та організаційно-тактичного характеру. Також визначено типові помилки адвокатів під час дослідження обставин кримінального провадження на стадії судового розгляду (зазвичай, при проведенні слідчих (розшукових) дій та під час участі в судових дебатах). З метою удосконалення діяльності адвоката, уникнення й мінімізації його помилок у кримінальному провадженні, обґрунтовано та запропоновано внесення законодавчих змін щодо: наділення цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників правом заявлення клопотань про визнання доказів недопустимими (ч. 3 ст. 89 КПК); визначення вимог до клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення та встановлення обов’язку надання доказів, що його обґрунтовують (ст. 147 КПК); передбачення обов’язку мотивування та правил подачі клопотання про визнання доказу недопустимим під час судового розгляду (ст. 180 КПК); визначення у ст. 229 КПК слідчого, прокурора, як осіб, які мають право складати протокол пред’явлення речей для впізнання; наділення адвоката представника правом оскаржити рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування (303 КПК), а у разі представництва інтересів свідка правом звернутися до слідчого судді із клопотанням провести його допит у порядку ст. 225 КПК; передбачення у КПК окремої ст. 336-1, яка визначатиме процесуальний порядок проведення підготовчого засідання, а також затвердження угоди про примирення у режимі відеоконференції. The dissertation is devoted to the research of a lawyer's mistakes in criminal proceedings. The state of scientific research of the lawyer's activity in the criminal process is revealed. The essence of the lawyer's mistake in criminal proceedings is defined as a kind of criminal procedural error, illegal, unfounded from the point of view of the client's interests, unaware of the negative consequences for him, activities (decisions, actions, inaction) of the lawyer, which can be corrected by legal means. Criminal Procedure Code of Ukraine and recommendations developed by criminology and other sciences.
Description
Keywords
адвокат, помилка, захисник, досудове розслідування, судовий розгляд, тактика захисту, докази, слідчі (розшукові) дії, заходи забезпечення кримінального провадження, клопотання
Citation
Collections