Забезпечення стороною захисту дотримання прав та законних інтересів учасників проведення обшуку. Provision by the party of protection of observance of the rights and legitimate interests of the participants of the search.

Abstract
У дисертації з’ясовано основні концептуальні положення процесуального порядку проведення обшуку й участі в ньому сторони захисту. Досліджено сучасний стан наукової розробленості окресленої проблематики, констатовано, що докладно висвітлено процесуальний порядок й тактичні рекомендації проведення обшуку насамперед стороною обвинувачення – слідчим, прокурором. Натомість виявлено, що лише окремі методологічні аспекти присвячено діяльності сторони захисту під час проведення обшуку. Доведено, що потребують переосмислення й належного врегулювання положення щодо своєчасного прибуття на місце обшуку й активної участі в його проведенні, що спрямована на дотримання прав і законних інтересів осіб, у яких проводять обшук, а також процесуального порядку обшуку, правильної фіксації та вилучення його об’єктів особами, які його проводять. Узагальнено висновок про те, що інститут адвокатури як суб’єкт забезпечення прав і законних інтересів учасників проведення обшуку пройшов різні етапи становлення: від цілковитого контролю з боку державних органів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження, за діяльністю колегії захисників – до визнання самостійності цього інституту. Водночас участь захисника під час проведення обшуку було законодавчо закріплено лише в спеціальних нормах КПК України 1960 року, а деталізовано – після визнання того, що особисті інтереси є такими, що заслуговують задоволення, і закріплення в законі у вигляді гарантованих суб’єктивних прав, якщо вони відповідали суспільним інтересам або не суперечили їм. Констатовано, що зміцненню гарантій дотримання прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження сприяє визначення напрямів удосконалення КПК України з метою узгодження із загальноприйнятими міжнародно-правовими документами, у яких регламентовано демократичні правові інститути, що можуть бути імплементовані до законодавства України. Саме крізь призму міжнародно-правових стандартів розглянуто проблеми, пов’язані із захистом прав і свобод особи під час проведення обшуку, коли найсуттєвішою є небезпека порушення чи обмеження прав і законних інтересів його учасників, незалежно від наявності чи відсутності в них визначеного процесуального статусу. Обшук як слідчу (розшукову) дію врегульовано майже в усіх кримінально-процесуальних кодексах держав англо-американської (Велика Британія, США), романо-германської (Республіка Австрія, ФРН, Французька Республіка) правових систем і країн ближнього зарубіжжя (Латвійська Республіка, Республіка Білорусь, Грузія, Республіка Киргизстан, Республіка Молдова, Російська Федерація). Водночас низку прогресивних положень наразі не передбачає чинний КПК України, хоча законодавче їх закріплення мало б позитивний вплив і надавало б можливість уникнути неврегульованих чи суперечливих ситуацій. Зокрема, у КПК Грузії визначено детальніший порядок і дії слідчого під час безпосереднього проведення обшуку. Аргументовано, що учасників обшуку може бути класифіковано за різними критеріями, а саме: залежно від їхнього статусу як сторони кримінального провадження, виду обшуку, наявності можливості ініціювати його проведення, обов’язковості або факультативності їхнього залучення, місця й ролі в доказуванні, здійснюваних функцій. Встановлено випадки, коли саме який з учасників проведення обшуку є обов’язковим, а коли – факультативним учасником. Визначено, що центральним процесуальним представником сторони захисту є захисник адвокат – особа, яка має невідкладно прибути на місце проведення обшуку для надання професійного захисту прав і законних інтересів підозрюваного, з яким укладено угоду. Сформульовано висновок, відповідно до якого з метою дотримання процесуальних прав підозрюваного за наявності його клопотання щодо участі в обшуку захисника адвоката, з яким не укладено угоду, захисник має бути йому забезпечений через Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги. Процесуальна діяльність адвоката адвоката, особи, яка є адвокатом за професією та за процесуальним статусом, спрямована на надання юридичної допомоги громадянам, житло чи інше володіння яких обшукують і які не є підозрюваними або взагалі не мають визначеного процесуального статусу. Професійна допомога адвоката вкрай необхідна у випадках, коли постає потреба проведення обшуку в членів сім’ї, співмешканців підозрюваного або в осіб, які є власниками вилученого під час обшуку майна тощо. У низці випадків до участі в проведенні обшуку може бути залучено адвоката представника – захисника, який має право представляти інтереси потерпілого. Акцентовано увагу на випадках відсутності на місці проведення обшуку особи, яка займає певні приміщення, обґрунтовано необхідність унормування обов’язкової участі під час такого обшуку захисника, адвоката чи представника. Визначено найважливіші завдання участі захисника під час проведення обшуку залежно від його етапів. Зокрема, на підготовчому етапі це: 1) оперативне прибуття на місце проведення обшуку; 2) ознайомлення з ухвалою слідчого судді; 3) перевірка компетентності службових та інших присутніх осіб, зокрема понятих. Під час проведення обшуку діяльність захисника спрямована на реалізацію двох завдань: 1) забезпечити дотримання належної правової процедури стороною обвинувачення та іншими особами, залученими до участі в проведенні обшуку; 2) надати кваліфіковану юридичну допомогу особі, за викликом якої адвокат прибув на місце проведення обшуку. Під час складання протоколу обшуку захисник: 1) засвідчує правильне й об’єктивне відображення в ньому тих дій, які фактично було проведено, не допускає фіксації в протоколі дій, які фактично не проводили або які викривляють його зміст; 2) може користуватися власними відеозаписувальними засобами із самого його початку й надалі використовувати отримані матеріали в інтересах клієнта. У дисертації здійснено комплексне дослідження проблемних аспектів забезпечення стороною захисту дотримання прав і законних інтересів учасників проведення обшуку, сформульовано низку нових концептуальних положень, висновків і рекомендацій, що мають важливе значення для науки кримінального процесуального права та правозастосовної практики. Зокрема, вперше: проаналізовано рішення ЄСПЛ, правозастосовну практику України й обґрунтовано потребу належного унормування й додаткового закріплення в законодавстві процесуальної діяльності: 1) адвоката, який здійснює функцію захисту підозрюваного; 2) адвоката, який надає юридичну допомогу свідкові; 3) адвоката–представника потерпілого, а також надання їм рівних умов у частині виконання ними професійних обов’язків під час проведення обшуку. Доведено, що учасників обшуку можна класифікувати залежно від їхнього статусу як сторони кримінального провадження, виду обшуку, наявності можливості ініціювати його проведення, обов’язковості або факультативності їх залучення, місця й ролі в доказуванні та здійснюваних ними функцій. З огляду на ці критерії представник сторони захисту (підозрюваний, захисник) може бути як обов’язковим учасником у випадку проведення обшуку за клопотанням сторони захисту, так і факультативним, коли цю слідчу (розшукову) дію проводить сторона обвинувачення. Досліджено неврегульовані й суперечливі питання проведення обшуку за клопотанням сторони захисту, як-от: 1) доказування стороною захисту в суді наявності обстави об’єктивного характеру, що перешкоджали їй виконати ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів; 2) надходження ухвали слідчого судді про проведення обшук до органу Національної поліції та організація його виконання; 3) застосування під час такого обшуку заходів процесуального примусу; визначення місця зберігання речей і документів, вилучених під час обшуку за клопотанням сторони захисту, протоколу цієї процесуальної дії тощо; надано рекомендації щодо їх вирішення. Запропоновано зміни й доповнення до пунктів 161, 25 частини 1 статті 3, статті 45, частини 5 статті 46, частини 1 статті 79, частини 2 статті 81, частини 2 статті 100, частин 1, 3 статті 107, частини 2 статті 166, частини 7 статті 223, частини 3 статті 234, частин 1, 4–7 та 10 статті 236 КПК України, спрямовані на реалізацію змагальності сторін та інших засад кримінального провадження. Удосконалено поняття видів адвокатської діяльності й механізму її здійснення за наявної потреби присутності адвоката під час проведення обшуку й узгодження положень КПК України з галузевими законодавчими актами; положення щодо обсягу, порядку та змісту надання правової допомоги обшукуваній особі або іншим особам, які можуть ще не мати визначеного процесуального статусу, чиї права та законні інтереси може бути обмежено або порушено під час проведення обшуку; зміст етапів проведення обшуку, що в сукупності утворюють комплекс дій і рішень слідчого судді, сторони обвинувачення, захисту й інших його учасників, та рекомендовані дії сторони захисту під час підготовки, безпосереднього проведення, фіксації ходу й результатів обшуку. Дістало подальшого розвитку: окреслення шляхів використання іноземного досвіду щодо правової регламентації забезпечення стороною захисту дотримання прав і законних інтересів учасників проведення обшуку з метою вдосконалення законодавства України й правозастосовної практики; визначення прав та обов’язків учасників проведення обшуку, зокрема щодо унормування порядку ініціювання, розгляду і прийняття слідчим суддею ухвали про надання дозволу на проведення обшуку або відмову в наданні такого дозволу; зміст процесуальної діяльності сторін кримінального провадження перед початком, під час безпосереднього проведення та фіксації ходу й результатів обшуку. In the dissertation the basic conceptual provisions of the procedural procedure of conducting a search and participation of the defense party in it are clarified. The current state of the scientific development of the outlined issues has been investigated, as well as detailed coverage of the procedural order and tactical recommendations for conducting the search, primarily by the prosecution party – the investigator, the prosecutor. Instead, it was found that only a few methodological aspects were devoted to the protection partyʼs activities during the search. It has been proved that they need to rethink and properly regulate the provisions regarding the timely arrival at the place of the search and the active participation of the defender in its conduct, aimed at respecting the rights and legitimate interests of the persons conducting the search, as well as the procedural order of the search, proper fixing and removal of his or her search. objects by persons conducting it.
Description
Keywords
сторони кримінального провадження, захисник, адвокат, представник, досудове розслідування, слідчий, прокурор, слідчі (розшукові) дії, обшук, засади кримінального провадження, дотримання прав і законних інтересів, parties of the criminal proceedings, defense counsel, lawyer, representative, pre-trial investigation, investigator, prosecutor, investigative (search) actions, search, principles of criminal proceedings, observance of the rights and legitimate interests
Citation
Collections