Запобігання зловживанню владою або службовим становищем, що вчиняється державними службовцями. Prevention of abuse of authority or official position by civil servants.

Abstract
У дисертації досліджено комплекс теоретичних і практичних проблем запобігання зловживанню владою або службовим становищем, що вчиняється державними службовцями. У роботі обґрунтовано низку положень і висновків, нових у концептуальному плані й важливих для юридичної науки, а також діяльності правоохоронних органів. Запропоновано зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службового становища та службову недбалість вважати злочинами у кримінологічному вимірі та розробляти заходи щодо їх запобігання, незважаючи на виключення законодавцем абсолютної більшості встановлених порядків службової діяльності в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, серед об’єктів кримінально-правової охорони. Встановлено, що до службових та корупційних правопорушень належать діяння, за які передбачено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Увесь їх масив розподілено на такі, що пов’язані з виконанням державними працівниками службових обов’язків (службові зловживання), використанням ними спеціального правового статусу. Науково доведено доцільність запровадження у практику запобігання злочинам у сфері службової діяльності, що вчиняють державні службовці, зарубіжного досвіду правової регламентації та організаційного забезпечення реалізації профілактичних, інформаційно-аналітичних та інших заходів антикорупційного спрямування, зокрема розроблено наукову редакцію правил етичної поведінки державних службовців відповідно до основних положень Модельного кодексу поведінки для державних службовців. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що зловживання владою або службовим становищем у державних органах має такі специфічні ознаки: корупційність; неефективність запобігання зловживанням та іншим проявам корупційності унаслідок високої нестабільності політичного устрою українського суспільства на всіх рівнях; неможливість переборення зневажливого ставлення чиновників до виконання своїх обов’язків лише прийняттям нових законодавчих та нормативних актів, оскільки існуюча система організації влади й управління в правоохоронних і митних органах формує та продукує їх; невиважені та непродумані реформи в її структурі та напрямах діяльності, що призводять до нестабільність сфери службової діяльності; відсутність у державних органах дієвого політичного механізму, який би виключав можливість призначення на керівні посади службовців, які скомпрометували себе перед населенням корупційними та іншими негідними вчинками; неналежний контроль за діяльністю державних органів та їх керівників і відсутність випадків притягнення чиновників вищого рівня до кримінальної відповідальності та реального покарання. Встановлено ступінь впливу різних за своєю природою чинників, які сприяють учиненню службових злочинів та корупційних правопорушень в органах державної влади, їх латентності, серед яких головними визнано недостатньо чітку регламентацію службових повноважень окремих груп кадрів і категорій персоналу, приховування слідів протиправного діяння (дії або бездіяльності) як самими правопорушниками, так і їх безпосередніми керівниками, а також зв’язок службових зловживань з іншими правопорушеннями, до яких можуть бути причетні потерпілі та інші зацікавлені особи. Розроблено кримінологічний портрет сучасної особи злочинця-державного службовця, який зловживає владою або службовим становищем – це особа чоловічої статті віком від 30 до 50 років з повною вищою освітою, яка має чітку антигромадську установку – обійману посаду розуміє виключно як засіб незаконного збагачення. Визначено, що виявлення та розслідування злочинів, які вчиняють державні службовці, покладається, по-перше, на спеціально уповноважені органи у сфері запобігання корупції (Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура), по-друге, на правоохоронні органи з функціями органу досудового розслідування (Національна поліція, Служба безпеки України, Державна фіскальна служба України, Державне бюро розслідувань). Визначено місце і роль у новій системі спеціально уповноважених органів з питань запобігання корупції підрозділів внутрішньої безпеки Національної поліції України, які взаємодіють зі структурними підрозділами МВС, Служби безпеки, прокуратури, а також іншими правоохоронними органами щодо запобігання злочинам у сфері службової діяльності та корупційним правопорушенням. На основі системного аналізу Перехідних положень Конституції України, Прикінцевих і Перехідних положень КПК України, Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (2015) зроблено висновок про доцільність повернення до практики визначення предметної (постатейної) підслідності з урахуванням того, що досудове розслідування злочинів у сфері службової діяльності провадить той слідчий орган, який виявив кримінальне правопорушення. Загальносоціальні заходи запобігання необхідно упроваджувати не тільки на рівні різних верств населення, а й в економічній, соціальній, політичній, правовій та ін. Створення прозорої та відкритої процедури відбору кадрів до державних органів є одним із спеціально-кримінологічних методів запобігання вчиненню зловживання владою або службовим становищем, що вчиняють державні службовці. Основними методами індивідуального запобігання зловживанню владою або службовим становищем, що вчиняють державні службовці, є метод переконання, який полягає у впливі на особу державного службовця, на його свідомість, почуття і волю, з метою розвитку свідомого ставлення до навколишньої дійсності; метод адаптації, що передбачає створення максимально сприятливих умов для праці та побуту державного службовця, зокрема шляхом вирішення труднощів у матеріальному забезпеченні та морально-психологічних проблем; метод примусу: застосування заходів дисциплінарної відповідальності до порушників службової дисципліни. Психологічне тестування під час проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, допоможе визначити справжні цілі та мотиви особи, яка претендує на таку посаду. Whole complex of theoretical and practical problems of preventing abuse of power or official position by civil servants is researched in the dissertation. The paper substantiates a number of assumptions and conclusions, new in the conceptual plan and important for legal science, as well as the activities of law enforcement bodies. Abuse of authority or position, excess of authority or official position and official negligence is proposed to consider as crimes (in the criminological field) and to develop measures for their prevention, despite the fact that the legislator excluded the absolute majority of the established procedures of official activity inside state authorities, local self-government bodies, enterprises, institutions or organizations, regardless of the form of ownership. It has been established that acts of corruption crimes include criminal, administrative, civil and disciplinary liability. Their entire array is divided into those related to the performance of official duties (official abuse) by state employees. It has been scientifically proven the expediency of introducing to the practice of the crime prevention in the field of official activity of civil servants, foreign experience in legal regulation and organizational provision of the implementation of preventive, informational and analytical and other anti-corruption measures. In particular, a scientific editorial of the rules of ethical behavior for civil servants has been developed in accordance with the main provisions of Model Code of Conduct for Civil Servants. In the course of the research, it was found that abuse of power or office in state bodies has the following specific features: corruption; prevention of abuse and other manifestations of corruption is ineffective due to the high instability of the political structure of Ukrainian society at all levels; the dismissive attitude of officials to the performance of their duties cannot be overcome only by the adoption of new legislative and regulatory acts, since the existing system of organization of power and management in the law-enforcement and customs authorities forms and produces them; unreasoned and ill-considered reforms in its structure and directions of activity often lead to the instability in the sphere of service activity; weak control over the activities of state bodies and their leaders, and there are no cases of bringing senior officials to criminal liability and real punishment. The degree of influence of various, by its nature, factors was clarified. These factors promote the commission of official crimes and corruption offenses in public authorities, their latency, among which the lack of clear regulation of the authority of certain groups of personnel and categories of staff recognized as the main of all. Concealing the traces of an unlawful act (actions or inactivity) both by the perpetrators themselves and their direct leaders, as well as the connection of official misconduct with other offenses to which victims and other stakeholders are connected was one of the main goal of this manuscript. A criminological portrait of a contemporary criminal offender-state official who is abusing a government or official position is developed - a person of a male article aged 30 to 50 with a complete higher education, which has a clear anti-social setting, understands the position as solely a means of illicit enrichment. It has been determined that detection and investigation of crimes committed by civil servants relies firstly on specially authorized bodies in the field of prevention of corruption (National Agency on Corruption Prevention, National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, Specialized Anti-Corruption Prosecutor’s Office), and secondly, on law enforcement bodies with functions of the pre-trial investigation body (National Police, Security Service of Ukraine, State Fiscal Service of Ukraine, State Bureau of Investigations). The place and role in the new system of specially authorized bodies on the prevention of corruption of the internal security units of the National Police of Ukraine, which interact with the structural units of the Ministry of Internal Affairs, the Security Service, the Prosecutor’s Office, as well as other law-enforcement agencies in the area of crime prevention and corruption offenses, are determined. On the basis of a systematic analysis of the Transitional Provisions of the Constitution of Ukraine, the Final and Transitional Provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine, the Law of Ukraine «On the State Bureau of Investigations» (2015), it was concluded that the expediency of returning to the practice of the definition of a substantive investigation, given that pre-trial investigation of crimes in the field of service activity is carried out by that investigative body which has revealed said criminal offense. General social measures of prevention need to be implemented not only at the level of different groups of the population, but also on different spheres of society, in particular, economic, social, political, legal. Creating a transparent and open recruitment procedure for state bodies is one of the specially-criminological methods for preventing abuse of power or office by civil servants. The opinion about the necessity of strengthening the disciplinary responsibility for civil servants, who are taking «responsible» and «especially responsible» positions, expand the list of offenses that need to be resulted in compulsory dismissal. The need to create appropriate working and safety conditions for persons whose functional responsibilities include the prevention of official crime is proved. The formation of the undoubtedly negative attitude of the society to official crimes, including to the investigators, can be ensured by public organizations through the promotion of public awareness. The main methods for individual prevention of abuse of power or office by civil servants is the method of persuasion, which consists in conducting preventive interviews with persons for whom the possibility of committing this crime are substantiated; the method of adaptation, which involves creation of the most favorable conditions for the work and everyday life of a civil servant, including by solving difficulties in logistics, moral and psychological problems and issues of adequate financial support; coercive method: application of measures of disciplinary and administrative liability to offenders of the discipline. Conducting psychological testing during the competition for filling vacant positions of civil servants who are taking «responsible» and «especially responsible» positions will help to identify the true goals and motives of the person applying for such a post.
Description
Keywords
зловживання, влада, службове становище, державний службовець, кримінологічна характеристика, запобігання злочинам, корупція, неправомірна вигода, abuse, power, official position, civil servant, criminological characteristic, crime prevention, corruption, unlawful benefit
Citation
Collections